НОВІ РЕАЛІЇ

Після закінчення виступу Андрій попрямував в таверну ,адже розваги розвагами ,а хочеш грошей то працюй .Натовп же по інерції пішов за ним . Того вечора в таверні було людно ,як ніколи. Всі їли пили і веселились. Ніхто не сварився і не бився ,що аж здивувало власника який в свою чергу виконував роль бармена . Це був невисокого зросту рудий чоловік на ім’я Йонтер із невеликим животом що завжди виглядав із під сорочки .Він гордився ним, адже вважав що це підкреслює його статусність .Завжди привітний і усміхнений .Пожартує чи дасть пораду або хоча б просто вислухає .

Знав він таємниці і плітки практично про кожного мешканця проте про себе розповідати не спішив .Хіба жартував про живіт і розказував як же прибутково хоч і нервово мати свою таверну. Про яку він мріяв ще змалечку і на яку відкладав кожну копійчину що мав .А все почалося з того що його батько пожартував типу хто володіє таверною той володіє Буркашлаком. Хто зна .в кожну жарті є доля правди ,а може то і не жарт зовсім…

Андрія надихав ентузіазм та цілеспрямованість Йонтера . Він здійснив свою мрію .Не боявся ризику ,а просто йшов до своєї мети. Із жарту батька зробив реальність пройшовши тернистий шлях .І почуває себе дуже впевненим .Тому напевне і почуває що займається улюбленою справою і це в нього виходить

Хоча здавалося б : постійні сварки і бійки ,плітки та інтриги ,шум ,а йому це подобається . Йонтер живе цим і нічого більше йому не треба .Він дуже добре ставиться до своїх робітників і завжди щедро платить .Завжди привітний до відвідувачів навіть якщо вчора саме вони могли розтрощити половину його таверни. Такої витримки пошукати треба.

Андрій же не бачив пресвітлої години через таку масу відвідувачів і вже десять раз пошкодував що утнув таке . Лише клопіт собі на голову знайшов,адже тепер стало іще сумніше .Він зрозумів на стільки події та емоції і люди з якими ми переживаємо ці емоції тимчасові .Буквально пів години назад вся увага була прикута до нього ,а тепер його навіть ніхто не бачить на кухні. Іще недавно він з дідусем подорожував і веселився ,а зараз у другому світі працює в таверні .

Але ж не все так погано .Він зустрів купу нових знайомих, а раніше сидів в лабораторії немов той відлюдник. Сайті навчив не лише як спілкуватися із людьми ,а як здобувати їх прихильність , Йонтер надихнув і показав що головне йти до своєї мети , а Владислав показав що треба мислити не шаблонно і застосовувати весь потенціал свого інтелекту , що вихід є в будь якій ситуації .

Думаючи про це Андрієві всеодно було сумно .Адже у нього була дещо складніша мрія ,яку навіть не зрозуміло як реалізувати. В цих думках він і провів весь вечір .А по закінченню своєї зміни набравши їжі додому зібрався йти додому .На виході його чекав Владислав

• Добро вечора любий друже ! Якщо я не помиляюсь ти в Сайті живеш. Чи не хотіли б ви скласти мені компанію дорогою додому ? – елегантно та ввічливо запитав запитав вампір
• Так,-стомленим голосом відповів Андрій
• Ну тоді нам по дорозі .Ходімо , - посміхнувшись відповів Владислав
• Ееех…ходімо,- мовив Андрій
• От як вдалося зробив вогонь я розумію, але троянда..як у тебе це вийшло ?, - зацікавленим голосом запитав Владислав
• Хаах,то от чого ти вирішив зі мною піти .Цього навчив мене мій дідусь .Велика він людина ,сказав Андрій

Ідучи далі дорогою Андрій коротко переповів свою історію Владиславу та поділився своїми переживаннями

• Хмм то ви у нас алхімік із другого світу що шукає філософський камінь  .Зрозуміло . А чи не задумувались ви шановний, що він може бути не матеріальним ? Адже по суті всі щось шукають ,а що саме ніхто зрозуміти не може…от що ти маєш на увазі коли кажеш словосполучення « філософський камінь» ?, - досить серйозним та зацікавленим голосом запитав Владислав
• Нуу…це камінь який може із будь якого металу робити золото ,воскрешати людей .Камінь маючи який можна володіти світом, - не зовсім впевненим голосом відповів Андрій
•  Цікаво цікаво .та все ж мені здається ти просто хочеш бути такою ж великою людиною ,як і твій дідусь і в першу чергу показати це йому .Мати вагу в суспільстві і це буде тішити тебе. Ти хочеш визнання і поваги. І це дуже хороша ціль .Адже ти ж алхімік і розумієш що описуєш скоріше магію ніж алхімію. Проте існує купа інших методів здобути визнання. Згоден зі мною?,- все таким же зацікавленим голосом сказав Владислав
• Може…може і так…а дійсно .я шукав…витратив стільки часу , а яким повинен бути фінальний результат так і не розумів .не говорячи вже про проміжні результати. А насправді ж я хотів і хочу щоб дідусь гордився мною. Він завжди розказував мені що той хто буде володіти філософським каменем бути володіти світом. І я завжди уявляв ,як нарешті здобуду його і віддам діду і він з гордістю за онука похвалить мене
• Хахах, бачу ціль – не бачу перепон , - сміючись сказав Владислав
• от тільки бачив те чого може і не було .ховав за такою примарною ціллю справжню. Та все ж як мені і робити те що хочеться , те що подобається  і цією справою здобути визнання? - сумним голосом відповів Андрій
• нууу. ти вже пройшов досить тернистий шлях і не зломався .Працюєш на двох роботах і он яке видовище влаштував .Це багато чого вартує .Думаю ти вже зваслужив на його повагу і суспільне визнання. Проте це не означає що треба зупинятися. Треба йти далі і здобувати нові вершини .Просто робити так як підказує серце проте не забувати про холодний розум і все в тебе буде добре.А потім коли зустрінешся з ним він тебе обніме і скаже як же сильно він гордиться тобою ,- сказав Владислав
•   Ееех, нові вершини…я не знаю щоб такого мені зробити щоб обночасно досягнути успіху і щоб мені подобалося , -втомленим голосом сказав Андрій
• Ти шукаєш складний шлях .Поглянь навколо .і я впевнений що купа рішень прямо у тебе під носом .Головне подумати як правильно реалізувати ту ідею що підійде тобі. Адже багато геніальних речей такі прості .Оох тут наші дороги розходяться .Мені ооон в ту сторону ,- сказав Владислав
• Круто вам вампірам мати такий гарний зір і бачити в темряві ,а мені сліпати поночі ееех.що ж дуже дякую за розмову .Було дуже приємно поспілкуватися з такою розумною особистістю , - посміхнувшись сказав Андрій
• Може вночі зір і гарний та вдень краще не виходити , також з усмішкою відповів Владислав