ГОСТИННИЙ ГОСПОДАР

Підійшовши до хатинки наші герої увійшли в середину. виглядала вона досить скромно : лише одна кімнатка, столик і кілька стільчиків для гостей до стелі підвішений гамак, а вздовж стіни стояла довга лава. Майже така сама, як і у Владислава на вході .Навіть шафи чи полички, чи взагалі якихось інших бльш звичних для Андрія меблів просто не було

- Нууу,любий друже ,оця .Радий вітати тебе в своїй оселі ! ха ха  , - сказав весело Сайті . І щойно він підійшов гілочки розступилися щоб хазяїн і гість могли увійти

- Дякую ,аааа…в тебе є якась ковдра чи щось подібне ? на вулиці прохолодно, - з нотками суму в голосі промовив Андрій шукаючи поглядом щось тепле. В цей момент його живіт забурчав від голоду

- То то ж надворі холодно оця! А дома тепло .ха ха .ти голодний ?- трохи здивовано запитав Сайті

- Та де ж там тепло. он крізь щілини між гілочками видно що на вулиці робиться …  ,- із ще більшим сумом промовив Андрій відчуваючи як холодне повітря проходить по його ногам .

- Щілинки оця ! ха ха ! які ще щілинки , - глузливим голосом сказав Сайті

- Наприклад оця !, -обуреним голосом сказав Андрій і ткнув пальцем в найближчу

- Ахахахха,оця оця , - Сайті впав на спину і задерши голову почав реготати

- Ти ще й глузуєш з мене ? , - пролунав розгніваний голос Андрія

- Та ні ні .просто в мене цільний дерев’яний будиночок без шпарин оця і ти показуєш прямо на сучок оця,ахахахха , - кріз регіт говорив Сайті дригаючи руками і ногами в повітрі

- Ти сліпого з мене хочеш зробити ? а як же гілочки які розійшлися щоб ми увійшли ? у вас по вулиці таких будиночків купа і звісно ж гілочки це частинка дерева тому будиночок дерев’яний ,але сучків тут немає.може ще і ті що з каменю по твоєму дерев’яні? , - зі злістю промовив Андрій намагаючись смикнути щоб відірвати гілочку і показати сайті свою правоту .Та вмить гілочки просто зникли. Розвіялися ,розчинилися у повітрі. Ніби їх і не було,а Андрій своїми нігтями дісно царапнув дуревину

- Хахахахахаха, - Сайті просто заливався сміхом не пояснюючи нічого

- Що за …та що ж тут коїться ,а може це все сон і я просто збожеволів .Може це все галюцинації, - стояв в роздумах шокований Андрій

- Хаххах оця гілочки оця аххахахах, - продовжував реготати Сайті ніби мале чортеня .Ніби якась нечиста сила зіграла з Андрієм смішний жарт

- Згинь нечистий .Тьфу , - злий і збентежений вигукнув Андрій

- Аххахахахха…нечистий оця …ахахах. не-чис-тий аххаха…це що оця ?вже трохи заспокоївшись продовжував сміятися Сайті

- Нічого я тобі говорити не буду ,стиснувши кулаки перед собою сердито промовив Андрій. Він не розумів що коїться і був переляканий та намагався не показувати цього і здаватися бути впевненим .Він уже не лежав і не кричав істерично. Він  намагався демонструвати рішучість .І не важливо галюцинація це чи на яву .він не дасть себе зламати

- Аххахаа…а я не пам’ятаю як тебе звати. Чи я і не питав оця ? - уже повністю заспокоївшись та піднімаючись на ноги запитав Сайті

- Андрій, - грубо та прохолодно відповів сміливець

- Андрій …Ааандрій оця! Зрозумів ! нууу я Сайті оця ахах,- глузливо відповів Сайті знову починаючи сміятися

- Так, - холодно промовив Андрій.Взагалі не розуміючи що коїться.Ноги підкошувалися.Серце билося мов навіжене.Тіло тремтіло і від холоду ,і від страшної та незрозуміої ситуації. Тепер нарешті Андрій зрозумів що відчували мандрівники в його лісі. Стількох же людей він перелякав своїми деревами.І ніхто не знає які наслідки цьому слідували. Та він робив це для власного захисту . І тваринам не шкодили його галюциногенні дерева.Все ж виправдовуючи себе роздумував алхімік. А тепер хтось грається ним.Ним і його свідомістю.А може все дійсно повертається бумерангом, як і говорив колись дідусь…як би там не було ,ким би не був Сайті …якщо намагатиметься скривдити Андрія, то він буде намагатися дати гідну відсіч.

- Як же легко керувати твоєю свідомістю ха ха .Я можу проникати в голову і читати думки оця . Можу частково підкорювати або вплинути на свідомість так щоб ти бачив те що я захочу оця ! ха ха  .Я почув як ти думав що будиночки в яких живуть часто не надійні на твій погляд.от і вирішив трішки пожартувати оця ! ну скажи ж класно тебе розіграв оця ? ха ха, - посміхаючись сказав Сайті

• Ага ..обрегочешся, - буркнув під ніс Андрій
• Ну чогооо ти оця ! я пожартував оця ! і більше не впливаю на твою свідомість, -  виправдовуючись сказав Сайті

Та все ж меблів так і не було в хатинці. Вони просто були не потрібні Сайті. Щоправда, тепер було видно що в гамаку лежали різні фрукти ,а невелике ліжечко Сайті стояло в кутку кімнати .Господар будиночка хутко накрив на стіл і почав частувати гостя час від часу жартуючи .Йому подобався Андрій . Його незламність ., хоча все ж він досить багато додумує собі й ситуація буває не на стільки страшною, але це гарний привід для нових розіграшів.

Друзі їли та жартували.Хоч будиночок ніби невеличкий і взагалі трикутної форми та все ж досить затишний. Вперше за довгий час Андрієві стало тау легко та приємно на душі. Як же сильно йому не вистачало подібного легкого і ненав’язливого спілкування раніше.І ось Сайті жартома вже кинув їжею в Андрія ,а Андрій в Сайті їм було так добре і весело.