Розділ 3

Я сиділа у своєму шкіряному кріслі, поклавши на стіл довгі ноги з лакованими туфлями на підборах і дивилась у вікно з четвертого поверху. Тільки думками була дуже далеко, в іншому вимірі, в іншому часі. Там, де зеленими лісами бігали двоє закоханих молодих людей. Де нещасний випадок зруйнував життя двом люблячим серцям. А людська підлість і ненависть не знала меж.

На екрані ноутбука друкованими і моторошно-чорними літерами виднілася стаття. У ній розповідалося про чітко визначений час земного життя кожної людини. Однак не всім судилось прожити весь відведений термін, і часом нещасні випадки забирали надто рано. Тоді і блукав привид на тих місцях, де мав прожити до кінця днів, або де загинув. Його не бачать, але чують і відчувають люди, є тисячі таких прикладів і в сьогоденні...

Хіба можна собі уявити таке містичне і божевільне кохання? Кохання, яке не розірвала смерть, довгі роки і ціле життя. Можна було б списати розповідь старенької жінки на маразм, якби я сама не відчула покійного на собі. Щось потойбічне і таємне змусило завмерти від страху. Звук був ясним і чітким, тінь від руки без руки, мертва тиша за спиною і перелякане скавчання собаки. Я тоді розвернулась і не побачила нікого, за секунду тінь зникла, наче й не було. Хіба є таке живе створіння, щоб так різко могло сховатись поміж дерев? Аби без найменшого шурхоту переміститись по сухому листю?

Ніколи не задумувалась над тим, як колись жили мої предки. Думала, тоді не було таких нісенітниць, як романтичні почуття, бо всі важко трудились, руками добуваючи хліб. Родичі самі вибирали пару молодим людям, хто більш роботящий і порядний. Тільки я дуже помилилась у власних, хибних переконаннях. Бабусина доля назавжди залишить слід у серці, і я тішусь, що почула її історію. Хай через такий моторошний і божевільний випадок.

Тепер я знаю, чого у цьому світі треба боятись найбільше. І це не містичних створінь чи смерті. Ні! Найбільше треба боятись кохання. Тільки не такого, про яке кричать з усіх екранів у гаджетах чи зображують на величезних плакатах у рекламі ювелірних прикрас чи розкішного морського відпочинку. А справжнього, яке роздирає серце і вивертає його кривавими ранами навиворіт. Яке поневолює думки, бажання, відчуття. Змушує живу людину перетворитись на ходячий біль, і взагалі саме життя перетворює на існування. А мертвого приковує до цього світу і довгими роками не дозволяє заспокоїтись.

Історія вигадана. Будь-які збіги з реальним життям є випадковими.

Кінець