ПИРОГОВИЙ ІНЦИДЕНТ

Метушня на ярмарку посилилась. Люди почали остерігатися Крутика більше, ніж можливих зловмисників. Його "розслідування" перетворилось на суцільне шоу — то він вигукував дивні гіпотези про викрадення бубликів прибульцями, то обнюхував пиріжки, шукаючи сліди "змови у маку". Люди позирали на нього з побоюванням, притискали до себе випічку, дітей і навіть домашніх хом'яків.

І найгірше ще чекало попереду.

Крутик, у запалі "контррозслідування", не помітив, як зачепив край столу з головним пирогом бабусі Теклі. Пиріг — той самий, для якого змішували борошно терпіння, лимон радості і спогади з дитинства — повільно хитнувся…

І впав.

— НІ-І-І! — кричала Марічка, кидаючись вперед, наче пиріг був єдиним шансом на порятунок людства.

— Хапай його! — волав Остап, одночасно тягнучись до тістечка, яке теж котилось, як у сповільненому кіно.

Тимко, Уляна і навіть двоє випадкових глядачів — один з повітряною кулькою, другий у костюмі гарбуза — кинулися рятувати ситуацію. Це була справжня операція "Кондитерська надія".

Пиріг впав не повністю. Його змогли зловити майже вчасно. Але частина скоринки тріснула, крем трохи витік, і ідеальна форма… вже не була ідеальною. А для конкурсу — це могло бути фатально.

Площа завмерла. Навіть гармошкар на мить припинив грати.

— Я… я все врятував? — невпевнено запитав Крутик, з’являючись із-за стовпа з таким виглядом, ніби щойно знешкодив бомбу.

— Ви… все ускладнили, — крізь зуби промовив Тимко, витираючи крем з підборіддя.

— Але ж ніхто нічого не вкрав! — втішив себе Крутик, гордо випрямившись.

На щастя, бабуся Текля зберігала витримку справжнього кулінарного генерала. Вона взяла лопатку, обережно обрізала пошкоджену частину пирога й повернулася до натовпу.

— Смак — не в формі, а в серці! — оголосила вона.

Люди зааплодували. Гармоніст знову заграв. Хтось запустив мильні бульбашки.

Пиріг порізали, роздали, і кожен, хто скуштував бодай шматочок, відчув — це не просто випічка. Це — пам’ять, любов, традиція. Це було як обійми бабусі у вигляді десерту.

А Крутик… отримав окремий шматок. І особисту подяку від бабусі.

— Без вас було б спокійніше, — сказала вона, — але не так весело.

Діти сміялися. Пес Пломбір задоволено вилизував мисочку. Один голуб намагався вкрасти крихту.

Навіть коли все йде не за планом — якщо поруч друзі, пироги, і трохи божевільного Крутика, все може закінчитись щасливо.

Але команда знала: це ще не фінал.

Фабриканти не зникли. Їхні плани досі в дії.

І “Пломбір та Ко” були готові зустріти нові виклики — з пирогами, гумором і, звісно, з Крутиком.