НАЧИНКА, ЯКА МОЖЕ СТАТИ ПАСТКОЮ

— Тоді його нема ніде, окрім… — Уляна подивилась на всіх. — У її голові.

Пломбір зробив два кроки до печі, нюхнув повітря й сів.

— І, можливо, хтось хоче цей рецепт з неї дістати.

— Переманити? Виманити? — перераховував Остап.

— Або зробити вигляд, що допомагає, — додала Марічка. — А потім опублікувати “свою” кулінарну книгу.

— Добре, — Тимко зібрав думки. — Ми маємо припустити, що за зникненням стоїть хтось, хто:
• знає ціну рецепта
• має змогу дістатися подвір’я
• і вже має досвід хитрих маніпуляцій

— А ще… любить солодке, — буркнув Остап, тримаючи шлунок.

— І не боїться Пломбіра, — додала Уляна.

Пес Пломбір гордо підняв голову.

— Треба берегти бабусю. І її рецепти, — сказала Марічка. — Бо якщо справа не в пирозі, а в начинці — то наступним можуть стати всі пироги села.

— І тоді… — Остап театрально вкинув руки в небо, — Пампухівка стане безпироговою зоною!

— Цього допустити не можна, — твердо сказав Тимко. — Наступний крок — перевірити, хто міг бачити бабусю за приготуванням.

— І… знайти, куди могла зникнути кулінарна книга. Якщо вона ще існує.

— Або якщо пан Крутик її не “врятував” у піч, — зітхнула Уляна.

— Він здатен, — погодився Остап.

Пиріг більше не здавався просто смаколиком. Він став ключем до чогось більшого.
А на горизонті вже з’являвся силует — чийсь тіньовий намір скористатись чужим секретом.

Агенція готувалась до нового етапу розслідування. І цього разу… начинка могла стати пасткою.