Пиріг зник. Пояснень було багато: від голодного кота до іншопланетян, від босоногих фанатів випічки до місцевих пирогових партизанів. Але чим більше команда "Агенція Пломбіра та Ко" збирала доказів, тим очевиднішою ставала одна думка:
— Справа не в самому пирозі, — сказав Тимко, вдивляючись у записку з груш. — А в тому, що в ньому було.
— Лимон? — припустив Остап.
— Цукор? — додала Марічка.
— Секрет? — влучно зазначила Уляна.
— Рецепт, — підтвердив Тимко. — Ми всі бачили, як бабуся Текля пече. Вона щоразу додає щось "на око". А що, як це "щось" — не просто кулінарна штучка, а старовинний секретний інгредієнт?
— Магічний? — підняв брови Остап.
— Ні. Реальний. Але такий, що робить пиріг неповторним. І цінним.
— А значить, хтось захотів його вкрасти, — мовила Марічка. — Не для себе. А для... копіювання?
— Або перепродажу! — Уляна захоплено махнула руками. — Уявіть: “Мережа Пирогових Теклів по всій країні!” Але без бабусі. І без душі. Лише за рецептом.
Тимко вже креслив на папері:
Місце злочину: подвір’я Теклі
Об’єкт: пиріг
Реальна ціль: начинка → рецепт
Підозрювані: хтось, хто розуміє цінність старих кулінарних знань
— А якщо… — раптом озвався Остап, — бабуся Текля сама не знає, що в її рецепті — головний секрет?
— Можливо. Вона готує за пам’яттю. Може, дістала цей рецепт ще від своєї бабусі, — припустила Марічка.
А якщо секрет зникає — з ним зникає і смак?
#622 в Різне
#107 в Дитяча література
#594 в Детектив/Трилер
#248 в Детектив
Відредаговано: 17.07.2025