ПИСЬМЕННИК У ПІРОЗІ

— Що це… означає? — прошепотав Остап. Його голос був тихим, але в ньому бриніли ті самі ноти, що лунають, коли ліхтарик починає мерехтіти в темному підвалі. — Це ж… страшнувато.

— Це попередження, — твердо сказала Уляна. Вона дивилася на записку, як на ребус, що з’явився посеред мирного фруктового дня. — І дуже дивне.

— Хто їсть пиріг без начинки?.. — задумався Тимко. — Це ж просто тісто. Сухе. Порожнє. Без сенсу.

— Або… — Марічка повільно підвела очі. — Той, хто виймає начинку. Може, вона йому заважає. Або… він шукає щось усередині. Секрет? Повідомлення? Ключ?

— Або ховає щось, — додала Уляна. — В пирозі. І не хоче, щоб хтось дізнався.

Пес Пломбір продовжував нюхати записку й груші. Його ніс рухався, мов маленький радар, вловлюючи щось, що поки не мало запаху для людей. Потім він сів і гавкнув. Один раз — впевнено. І ще раз — із підтекстом.

— Це хтось із місцевих, — міркував Тимко, вказуючи на записку. — Хтось, хто знав, де ростуть груші. Хто мав шкільний зошит. І хто… любить загадки.

— Назар! — вигукнули всі водночас. Це було майже музично — з ноткою шоку, здивування й “оце так поворот”.

— Але навіщо писати записку й ховати її в грушах? — здивувався Остап. — Це ж… фруктова шифрограма?

— Можливо, він когось попереджав? — припустила Марічка. — Або… це пастка.

— Треба знайти його. І дізнатись, що він знає, — сказав Тимко. Його очі світилися як у капітана перед місією.

— Але обережно, — додала Уляна. — Якщо “вони поруч”, як каже записка, — то ми не одні, хто веде розслідування. І хтось може бути за два кроки попереду.

Тимко акуратно поклав записку до файлу, ніби це була частинка мапи до скарбу. Пес Пломбір обнюхав її ще раз, довше, зосередженіше.

— Що скажеш, детективе? — запитав Остап.

Пломбір гавкнув. Двічі. Коротко, але з характером.

— Це або “стоп, це дуже серйозно”… або “хто з’їв мою грушу”, — припустив Остап.

— Обидва варіанти тривожні, — хмикнув Тимко.

Із запискою в кишені та тривогою в серці, команда рушила в бік хатинки Назара, яка стояла на краю села. Бо якщо таємниці ховаються в пирогах і грушах — то хто зна, що може чекати в його підвалі? Можливо, щось значно серйозніше — наприклад, рецепт, який усе переверне з ніг на верхівку айсберга.