ТРИКУТНИК ТРИВОЖНОГО ПИРОГА

Коли ти думаєш, що вже бачив усе — босі сліди, пір’їну під кущем і пса, який гавкає тільки на запашне — з’являється пан Корнило Крутик з лінійкою, і ти розумієш: дивне — це ще не межа.

Команда щойно закінчила обстеження клумби (де Пломбір невдало впав у лопухи), коли біля хвіртки пролунав звук, схожий на удар металу об бетон і викрик “СТОП!!!”

— Не рухатися! Все зафіксовано! — вигукнув Крутик, наче міліціонер на пенсії.

У руках у нього була лінійка, компас, пластикова пляшка з водою (для гідрологічного аналізу, як він пояснив), блокнот із наклейкою “СТРОГО ТАЄМНО” і... циркуль, яким він намагався обводити сліди на землі.

— Пан Крутик, це сліди, не урок геометрії, — обережно сказав Тимко.

— Все взаємопов’язано, юначе! Ви що — ніколи не бачили трикутник злочину?! — крикнув Крутик, впевнено втикнувши циркуль у ґрунт. — Ось, дивіться!

Він обвів на землі три точки: слід під смородиною, місце, де знайшли пір’їну, і… кришку від бабусиної банки з варення.

— Вони утворюють... трикутник Тривожного Пирога! — виголосив Крутик з такою інтонацією, наче відкрив формулу щастя.

— Кришку викинула я, — знову тихо промовила бабуся Текля з кухні. — Не хотіла, щоб хтось пальцем її підважував.

— НІ! — відмахнувся Крутик. — Це все пастка! Вони змусили вас це зробити! Інтуїція не підводить мене з 1979-го!

— Що тоді сталося у 1979-му? — зацікавився Остап.

— Я вперше вирахував кут між двома ковбасами на базарі, і вони зійшлися під прямим. З того часу — я аналітик!

— То що ваш аналіз каже про пиріг? — підозріло спитала Уляна, вже звикла до сюрпризів.

І відповідь... не змусила довго чекати.