Розділ 25

— Лізо, ну де ти знову літаєш?!

Роздратований голос Василини Макаревич відволік дівчину від тривожних думок і повернув до реальності, де вона сиділа вдома за кухонним столом і механічно колупалася вилкою в яєчні з помідором і сиром.

Тітка Лізи приїхала до Києва буквально минулого вечора, щойно дізналася про напад на сім’ю свого єдиного брата та змогла домовитися на роботі про кілька незапланованих вихідних. Ця круглолиця жінка, що своєю статурою нагадувала гнома, завжди вирізнялася особливою активністю, тож і зараз вона з ентузіазмом узялася за тимчасове опікунство над Лізою.

Щоправда, ця задача виявилася складнішою, ніж здавалося на перший погляд, оскільки дівчина ходила з кислим лицем, не горіла бажанням підтримувати з тіткою розмову і постійно кудись подумки відлітала.

Не минало ні хвилини, щоб Ліза не відчувала страх і навіть паніку від усвідомлення власної беззахисності та жалюгідності в світі, де існувало стільки могутніх надістот.

Очевидно, Діма, Костя та Даша також помітили, що з нею коїться щось зле, проте вони, як і Василина, списували все на пережитий стрес і були переконані, що з часом усе саме мине.

Проте з кожною миттю Ліза все більше заганяла себе в стан безнадії та відчаю, колі єдиним виходом здавалося просто завершити життя раз і назавжди. І це здалося їй настільки спокусливою думкою, що того ж дня після школи дівчина пішла не додому, а на міст. Падіння з високої висоти в холодну річку мало миттєво обірвати її життя.

Тремтячими руками Ліза вчепилася в перила мосту. Дивлячись у темну воду, дівчина відчула надзвичайно сильний потяг пірнути у цю темну прірву та нарешті забутися, позбувшись усієї тривоги та болю. 

Перспектива раз і назавжди попрощатися з усіма стражданнями цього світу так сильно спокушали її, що в голові не залишилося жодного місця для думок про близьких людей, яких вона полишала.

У той момент, коли Ліза відпустила перила та зробила крок унизу, дівчина думала лише про те, як позбавити себе від темряви. Проте щойно її тіло вдарилося об воду, нічого, окрім мороку більше не залишилося.

Лізи більше не було, і це дало можливості прийти в цей світ дечому прежахливому.