Розділ 10

Солодкий світ снів завжди був для людей вірним і надійним прихистком від життєвих неграздів і клопотів, незважаючи на їхні стать, вік чи будь-який інший критерій.

От і Костя цієї ночі з задоволенням поринув у тимчасове забуття, проте воно, на його превеликий жаль, не могло тривати вічно. Уранці будильник різким писком повернув хлопця до реальності, нагадавши про весь той фантастичний хаос, яким тепер було сповнене його життя.

Маючи за звичку починати день зі стакану води, сонний Костя повільно пройшов на кухню і просто таки остовпів, коли побачив, як вправно там господарює Лідія, готуючи сніданок. Якщо говорити точніше, то приголомшив хлопця її зовнішній вигляд. Лідія була вдягнена у вбрання для спання, що полягало в якійсь старій розтягненій футболці, що мало що прикривала та дозволяла Кості в повній мірі оцінити її гарненьку фігуру. Не можна було сказати, що ця мініатюрна дівчина була схожа на модель з обкладинок глянцевих журналів, проте вона все-таки належала до того типу, який так приваблював хлопця.

Наспівуючи якусь легку мелодію, Лідія повернулася, щоб дістати з тумбочки ложку, і лише тоді помітила присутність Кості на кухні, що змусило її злякано зойкнути.

— Я не хотів тебе налякати, вибач.

Костя промовив це таким дивним скрипучим тоном, який просто не міг не занепокоїли Лідію.

— Усе гаразд, — заговорила дівчина, намагаючись говорити якомога обережніше. — Слухай, якщо моя присутність напружує тебе…

— Ні-ні, Лідо, жодних проблем, — поспішив запевнити Костя, хоч його слова і були брехнею.

Хлопець не дуже любив вдаватися до обману, проте в цій ситуації просто не знав, як вчинити інакше. Ну не міг же він зізнатися Лідії, яким саме чином її присутність напружує його. Це могло б значно ускладнити їхні взаємини, а йому цього ой-як не хотілося.

Усе ще відчуваючи ніяковість і дискомфорт, Лідія все ж кивнула та повернулася до приготування каші, а Костя тим часом усе ж згадав, навіщо першочергово прийшов на кухню та нарешті налив собі в стакан води з фільтру.

Минуло зовсім небагато часу, як на кухні з’явилися й інші Купці.

Побачивши на плиті наповнену приготованою пшоняною кашою каструлю, Тамара була приємно враженою. Передивившись телевізійних програм, серед яких і «Вагітна у шістнадцять», жінка боялася, що Лідія вестиме себе так само ліниво та нахабно, як більшість учасниць шоу такого формату, проте дівчина здавалася просто зразковою гостею та, здавалося, навіть і не думала про те, щоб якось скористатися перевагами свого делікатного стану.

Зате от Володимир відчув себе страшенно зніченим, побачивши зовнішній вигляд Лідії. Чоловік вважав таку відвертість абсолютно неприпустимою в своєму домі, тож не забарився запитати:

— Юна леді, а у вас немає іншого одягу, окрім цього неподобства?

— Чесно кажучи, у мене дуже-дуже обмежений вибір, — прямолінійно відповіла Лідія.

— Тобто? — нахмурився голова сім’ї.

— Я маю вкрай мало речей, а це єдине, що підходить для спання.

Чоловік аж ніяк не очікував почути таку відповідь. Трохи поміркувавши над цим, він вирішив:

— Значить, це треба змінити. Дашо, Костю, підете сьогодні після школи на шопінг з Лідою? Я дам вам свою кредитку, так що ви без проблем зможете купити все необхідне.

— З задоволенням, татусю, — одразу ж озвалася Даша, сповнення бадьорості та приємного очікування, оскільки ходити по магазинам завжди приносило їй величезне задоволенням.

— Мабуть, мені варто сьогодні піти разом з вами до школи та обговорити з педагогами деталі вашої ситуації, — несподівано озвалася Тамара.

Підлітки розгублено та налякано перезирнулися. Нікому з них і в голову не могло прийти, що їхня брехня може вийти на такий рівень, і жоден гадки не мав, як тепер діяти. На щастя, Лідія змогла швидко зорієнтуватися та знайшла спосіб викрутитися:

— Пані, я б не хотіла поспішати з цим. Мені б хотілося якомога довше уникнути особливого ставлення до себе хоча б до того моменту, коли приховати правду стане неможливо.

Говорячи це, Лідія виглядала так сором’язливо та навіть зворушливо, що відмовити їй було просто неможливо.

Дівчина виглядала чистим янголятком, і Тамара широко всміхнулася, усім серцем радіючи, що саме така дівчина дісталася її синові.

***

Враховуючи всі обставини, аніскільки не дивно, що в школі Лідія цілком органічно стала частиною компанії Лізи, Діми, Кості та Даші. Дівчина трималася поруч з ними на перервах і навіть час від часу долучалася до розмови, хоч її все ще не можна було назвати особливо балакучою. А остаточно зблизила їх, як не дивно, алгебра.

Під час великої перерви, обідаючи за одним великим столом в шкільній їдальні, Даша звернула увагу на те, як Лідія сидить за підручником з цього предмету, втупившись в одному з перших сторінок пустим, нерозуміючим поглядом.

— Потрібна допомога? — запропонувала дівчина, доїдаючи овочеву запіканку.

Даша доволі добре розумілася в математиці, тож їй було абсолютно нескладно пояснити її Лідії і тим самим хоч трішечки віддячити тій за порятунок власного життя. Думки про те, що зовсім нещодавно вона буквально знаходилася на межі смерті, змусили дівчину здригнутися. До цього життя завжди здавалося їй чимось належним і лише зараз їй вдалося в повній мірі усвідомити всю його цінність.
Трохи повагавшись, Лідія врешті-решт була змушена визнати:

— Мені дійсно не завадить допомога, дякую. Я завершила своє знайомство з математикою років так у десять, тож усе це здається мені абсолютно беззмістовним.

— Якщо в школі відьом немає математики, то я шкодую, що народився простим смертним, — не зміг втриматися від коментаря Діма. — Чим ви там узагалі займалися?

Його знецінюючі слова не сподобалися Лідії. Дівчина різко випрямилась і відповіла, чітко кидаючи в хлопця кожне слово:

— Ми досліджували історію магії, її походження, розвиток і зв’язок зі світом звичайних людей. Окрім того, кожна відьма повинна добре знати закляття, при цьому розділяючи їх на світлі та темні, розбиратися на ботаніці, оскільки чимало рослин можна використати в магічних цілях. Більше того, нас навчали читати аури людей і навіть певним чином віщувати майбутнє, влолюючи коливання ліній життя, які проходять через увесь світ.