Чудова історія про поселення ліліпутів з казкового Снукіленда

Таємниця ластівчиногогнізда або історія про снуків.

 За старих часів, ще в ті давні часи, коли люди ходили по морях на дерев'яних суднах вони переказували один одному стару байку про ліліпутів, яких звали Снуками, та про їхню оборонну вежу, яку називали ластівчине гніздо.Люди стверджували, що вселі Снуків заховані незліченні скарби. Але ніхто і ніколи не зможе їх знайти. Лише одному  шукачеві пригод вдалося наблизитися до ластівчиного гнізда в притул, ну раптом його компас вийшов з ладу, стрілки хаотично крутилися по колу івідбувалася якась неймовірна нісенітниця. Снуки так само як і їхні скарби обросли безліччю легенд, які збереглися до наших днів. Снуками називали жителів дубового
гаю. Ті істоти були зростом приблизно з жолудь і ледь їх можна було розгледіти у високій лісовій траві.
Це були кумедні чоловічки з хвилястим рудим волоссям. На голові вони носили імпровізовані шапки, зроблені
з верхівок дубового жолудя.Взагалі то у Снуків були непрості стосунки з жолудями. Бували часи, коли їм доводилося рятуватися втечею від масового бомбардування цих самих жолудів. Ось тут то капелюхи і служили їм вірну службу, захищаючи снуків від великої біди.Незважаючи на це у цих істотбув справжній культ жолудя.
Вони дуже любили варити  з його м'якоті всілякі смаколикиі навіть влаштовували великі свята поклоніння цьому горіху.
Жолуді були скрізь, на пряжках ременів і прикрасах, а також герб снуків прикрашав величезний золотий жолудь.Що сказати, Снуки обожнювали жолуді.Снукіленд був вельми мирнимі добрим поселенням. Снуки дружили з жуками і птахами і ті всіляко допомагали маленьким чоловічкам.
Птахи перевозили вантажі для снуків, а також катали їх на  своїх спинах як розвагу.Ну одного разу Снуки зіткнулися зі справжньою бідою, сусіднє плем'я готувалося напасти насело і відібрати дубовий гай у цього доброзичливого народу.Село охопило хвилювання, якже бути Снуки і снучата тряслися від страху.

Наймудріші  Снуки зібрали раду вирішили будувати оборонну фортецю навколо трьох дубів, а  на допомогу вони покликали своїх друзів зграю ластівок.Птахи вміли будувати міцні гнізда і цілком були згодні допомогти снукам.Ніхто не пам'ятає, скільки тривало будівництво вежі, ну  відомо, що ластівки замість цегли будували вежу з капелюшків жолудів і бруду.Будова снуків вийшла вражаючою, високою, круглою і неймовірно міцною.
Чи треба казати, що вороги не змогли подолати таку міцну будову, вони зламали списи і стріли, але так не змогли дістатися до дубового гаю.
Відтоді Снуки не покидали межі ластівчиного гнізда. Так було безпечніше.Стіни  обросли травою і чагарником,тож назавжди приховали Снукіленд від зовнішнього світу. Легенда про ліліпутів та їхнє багатство відтоді передаються з покоління в покоління.