Артикул 2.

- З усією повагою, батьку, змушений повідомити, що маю підстави вважати, що тебе, а також всю сім’ю Мермонтів ввели в оману, – рознісся залою впевнений голос мого кавалера. Від його слів якось разом зробилося тихо. Темні брови імператора грізно зсунулися на переніссі, батьки нареченої теж утратили бувалу радість, зосередивши на Арсенові свої вбивчі погляди, леді Сеттер геть почервоніла від злості, а кронпринц із Аланою вскочили зі своїх тронів.

- Що ти маєш на увазі? – насторожено поцікавився Його Величність.

- Арсене, не ганьби мене! Ти псуєш свято своєму братові, – леді Сеттер на рідного сина ледве що не гарчала. В її погляді я не бачила навіть мізерного проблиску щирих материнських почуттів стосовно нього.

- Ні, – заперечив імператор, - нехай говорить.

- Заради всього святого, на нас дивляться люди, – не зупинялася імператорська наложниця.

- І нехай, мені нема чого приховувати від своїх підданих. Говори, сину, що знаєш! – у голосі правителя починали з’являтися металеві нотки.

Всередині мене вирувало просто колосальне хвилювання. А ще знову поверталась температура. У комірці зробилося якось жарко, закортіло його зняти. Та я тримала обличчя, як могла. На ногах мене досі тримало розуміння того, що ми з Арсеном у центрі уваги, до того ж у компанії найважливіших осіб Асенсари. Ймовірно, ця мить надзвичайно важлива для старшого принца, тому я не можу її зіпсувати своєю втечею.

- Декілька місяців тому я випадково зустрів одну дивовижну людину, – лорд спрямував на мене сповнений ласки погляд, - тоді я й приблизно не уявляв, наскільки вона особлива.

- Зараз не час для любовних історій, брате, ти крадеш мить мого щастя, – зашипів змією Веран, котрого Арсен, втім, відверто проігнорував.

- Селеста відразу зацікавила мене своєю таємничістю. Дівчина з амнезією та провінціалка, котра з якихось причин приховала своє обличчя за маскою. Володарка надрідкісного дару, вміє читати тексти мертвою мовою і вільно спілкується із мешканцями світу Нава. Хто вона?

Через загальну увагу, прикуту до моєї скромної особи, до обличчя прилив жар. Я відчула, як капелька поту лоскоче скроню та зрозуміла, що довго так не вистою. Як на зло, розповідь Арсена обіцяла бути довгою. Тому я взялася подумки читати молитви всемогутньому Єрею, аби той допоміг з гідністю винести цей вечір. Або хоча б монолог мого кавалера, котрий, до слова, я слухала лише в пів вуха.

- Чому б тобі не відкласти свою романтичну сповідь на більш вдалий момент? – смикнула свого сина за рукав леді Елена.

- Не перебивай, нехай говорить, – кинув на жінку грізний погляд імператор, після чого звернувся до свого чада: - Невже твоя обраниця насправді така особлива, як ти говориш?

- Ти й не уявляєш наскільки – хитро всміхнувся йому принц, продовживши свою розповідь: - Мене відразу насторожила особлива увага вестеронців до цієї леді. Понад три рази її намагалися вбити, і мені складно вірилось у те, що це лише через магію.

- Та що такого надприродного в її силі? – не витримала леді Алана. В її погляді я читала цілковите презирство й ненависть, спрямовані, чомусь, винятково на мене.

- Селеста володіє даром життя, – просто зізнався Сеттер, мовби говорячи про щось звичне й буденне.

А хіба ж не він говорив, що це таємниця? Хіба не він обіцяв захистити та зберегти мій секрет? І що тепер? Імператор мене точно не відпустить. Особливо після того, як привселюдно назвалася нареченою другого принца.

Невже вся ця Арсенова історія про найщиріші почуття була вигадана? Невже всі його зізнання й обіцянки грали роль солодкої приманки? Невже він скористався мною і використав це свято як спосіб залишити мене при імператорському дворі? А що, непоганий план. Зрадити чи втекти від свого чоловіка я не зможу. Проти волі імператора теж не піду, особливо на очах у його вірнопідданих. Зараз Тиміш ІІ офіційно оголосить нас парою, і вже ніщо не допоможе мені позбутися кайданів неволі.
Проте якщо мої здогадки вірні, навіщо моєму кавалеру весь цей фарс? Чому не вигадав чогось легшого? З якою метою вирішив відкрити правду саме сьогодні?

В очах усе поплило. Чи то від усвідомлення своєї тяжкої долі, чи то від злості на Сеттера та свою наївність, чи то від застуди, що знову заволодівала моїм тілом. Зараз причина не мала значення. Але я продовжувала старанно не подавати вигляду, що мені геть кепсько. Гордо тримала голову, намагаючись дихати повільно та глибоко.

- Від недавніх пір моя наречена зізналася, що бачить дивні сни. Найдивовижніше те, що деякі з них збігаються з моїми…

- Як це можливо? – здивувався Його Величність, кинувши стрімкий погляд на сім’ю Мермонтів.

- Він не бреше, – зосереджено поділився своїми відчуттями лорд Дарен. Здається, раніше Арсен говорив, що рід цього чоловіка володіє магією розуму, найсильнішою в імперії.

Проте я сама розуміла, що капля неправди у словах голови Таємної Канцелярії все ж була. Так, раніше я ділилася з ним кількома своїми спогадами, але в жодному не було Арсена (якщо не враховувати мої раніші примарні здогадки) й він ні разу не говорив, що був свідком чогось подібного. Тож навіщо плутає факти? І як у нього виходить обходити магію роду Мермонтів?

- Усьому цьому я знайшов дивовижне пояснення. В момент, коли Селеста зняла свою маску, відповідь прийшла сама, – чоловік самовдоволено посміхнувся, спрямував свій погляд знову на мене. - Серденько, підійди сюди та покажи людям те, що ти явила мені.

Я вагалася. Довго стояла на місці, пожираючи гнівним поглядом цього лицеміра. Проте, врешті-решт, розуміння того, що мені вже нікуди не втекти від незбагненної правди Арсена Сеттера, змусило мене переставляти слабкими ногами, котрі ледь-ледь піддавалися моїй волі.

Опинившись у самому центрі тронного постаменту, обвела пильним поглядом всю напружену імператорську свиту й, важко зітхнувши, потягнулася до своєї маски.

- Стій! – схвильовано викрикнула Алана.