Артикул 4.

Наступного дня академію приголомшила сенсаційна новина про те, що племінник імператора одружився з п’ятою принцесою Сейнашу. Шлюб було укладено цілком таємно, проте з особистого дозволу конунга Шаннари. Проведений за всіма звичаями обох імперій, він офіційно вважається законним і не підлягає розірванню. Про це писали всі можливі газети та журнали, говорили не тільки студенти, а й викладачі.

Сказати, що я була здивована від почутого – нічого не сказати. Ледве відсидівши свої три пари, палаючи праведним гнів, але більше все-таки щастям за молодят, я кинулася на їх пошуки. Довго поневірятися всіма можливими місцями, хвала богам, не довелося. Новостворена сім’я чекала на мене біля виходу з центрального корпусу. І як тільки відстань між нами скоротилася до двох метрів, я почула щиросердне запевнення:

- Ми все пояснимо, – попри легку збентеженість, Айтвен світився від щастя не гірше новорічної ялинки, обвішаної десятками гірлянд.

- Дуже на це сподіваюся, – обвела обох суворим поглядом, після чого не втрималась і кинулась обіймати друзів. - Я така щаслива! Шалено здивована, звісно, але вірю, що кохання у вас більше, ніж упертості, і ви не заб’єте один одного через тиждень.

- Дивне привітання, – скривилася сейнашка.

- Якраз у самий раз, – не погодилась із нею. - Отож, вимагаю обіцяних пояснень.

- Зачекаємо на інших, – Айтвен кивнув кудись за мою спину.

Розвернувшись, зобачила Коліна й Ареса, що на всіх парах летіли в нашу сторону. Хлопці почергово принесли свої привітання молодятам, опісля наша дружна компанія посунула до апартаментів Мейрам, як найнадійніших з-поміж усіх інших можливих місць для відвертої розмови.

- Чому ви одразу про все не сказали? – запитала, як тільки ми розмістились у холі.

-Тому, що до кінця не вірили в те, що у нас вийде це зробити? – знизав плечима Айтвен.

- До того ж лорд Сеттер попросив тримати все в таємниці, – додала тихо Мейрам.

- Гаразд, з одруженням усе зрозуміло. Питань з цього приводу більше не маю. Але що то за докази, котрі ви повинні були здобути? – сьогодні я взяла на себе роль прискіпливого детектива.

- Ти звідки про це знаєш? – зіщулив очі молодий.

- Арсен розповів, – відповів замість мене Арес.

- Відколи це ви так зблизилися? – здивувався Колін спрямувавши в мою сторону зіщулений погляд.

Я лиш густо почервоніла та пропустила питання крізь вуха. А що мені казати, якщо й сама не знаю відповіді?

- Не втікайте від запитання, – нагадала про первинну тему розмови.

- Мій батько вміє розмовляти зі зміями. А в ніч, коли мене намагалися вбити, чимало їх стали свідками цього, – поділилася з нами Нахасе. - Він може змусити їх свідчити проти Азри. Ми їздили попрохати його про це, а також хотіли домовитися про те, аби він не забирав мене додому. Після останнього нападу в будинку ювеліра Котомасу Нересовичу прийшов лист з наказом виключити мене з академії. Батьки хвилюються, і це не безпідставно. Проте зараз я не хочу покидати своїх друзів сам на сам із ворогом. Тепер я з вами до кінця.

- Це чудові новини, – всміхнулася, - тепер залишилося лише з’ясувати особистість зрадника, що причаївся в оточенні імператора.

- Це вже залишимо Арсену Суттеру, – суворо глянув на мене племінник імператора, - ми й без того влізли, куди не слід було.

- Звісно, – щиро запевнила друга, - відтепер я поза всілякими розслідуваннями. Винятково студентське життя.

Хлопець кивнув, приймаючи мою відповідь, після чого розмова повільно перейшла на тему майбутнього новоствореної сім’ї. Просидівши так до самого вечора та випивши не одну пляшку шампанського, ми мирно розійшлися по своїх кімнатах.

У моїй, до слова, на мене чекав не зовсім приємний сюрприз.

- Ви мене переслідуєте? – поцікавилася втомлено у лорда Сеттера, що по-господарськи влаштувався у моєму ліжку.

- Аж ніяк. Просто маю одну важливу справу, та не хотів переривати ваш відпочинок, – чоловік заклав руки на грудях, окинувши мене прискіпливим поглядом.

- Я, майже, нічого не пила, тому при здоровому глузді. Говоріть, – милостиво дозволила.

- Гадаю, нам краще перейти до іншого місця, – принц кинув вельми красномовний погляд на моїх сусідок, що, забившись у кутик, тихо спостерігали за нашим діалогом.

- Привіт, дівчата, – махнула їм рукою, на що ті лиш мовчки кивнули.

- Ходімо? – Арсен підвівся на ноги й витворив портал: - Прошу.

- У мене взагалі-то були інші плани на цей вечір, – буркнула під носа, не поспішаючи виконувати бажання лорда.

У пам’яті надто свіжими залишалися спогади з учорашньої ночі. А точніше, наш невдалий поцілунок. Це ж треба було так зганьбитися? І чим я тільки думала? Вартувало відразу відштовхнути його від себе. Показати, що я не настільки легкодоступна, як йому здається. Проте, вийшло, що настільки. Тепер от пожинаю плоди своєї слабкості та ледве стримуюсь від того, аби густо не почервоніти, з останніх сил тримаюся якомога упевненіше.

- Радий, що ти їх заради мене змінила, – нахабно всміхнувся той, легенько підштовхнувши мене до порталу.

Боги, який він усе ж нестерпний!

Вирішивши не сперечатися з людиною, котра в цьому ділі собаку з'їла, слухняно увійшла до магічного марева.

- Що ми тут робимо? – поцікавилася похмуро, вартувало нам опинитися не у звичному маєтку, а між стін якогось модного салону зі широчезним асортиментом жіночих суконь.

- Прийшли вибрати тобі вбрання на королівський бал, – від глибокого здивування через почуте перечепилася на рівному місці та ледь не поцілувала носом паркет. Однак супутник мій завжди вирізнявся швидкою реакцією на будь-що, от і сьогодні не розчарував. Вчасно підхопив мене за стан і повернув у вертикальне положення.

- Не чула, щоб мене туди запрошували, – відмахнулася від чоловічої руки, істерично хихикнувши.

- Запрошення отримав я. А ти туди підеш як моя майбутня дружина…

- Здуріти можна, – перебила шоковано, - та ви… ти взагалі втратив відчуття дозволеного! Я туди не сунусь!