Глава 1

Підлога в замку була такою холодною, що здавалося, ще трохи – і камені вкриються інеєм! Поки я поспішала довгим коридором, думала лише про те, що ці тоненькі бальні туфельки аж ніяк не призначені для прогулянки. Хто б міг повірити! В той час, як в більшості маєтків давно встановили опалення, у володіннях лорда Уоріка холодно, як у кам’яному мішку. 

На щастя, хоч про гостей він подбав і в бальній залі дійсно затишно. Величезна ялинка з сяючими гірляндами, начищений до блиску паркет та кришталева люстра на сотню свічок. А ще галантні кавалери і жінки у розкішних сукнях. 

Подумаєш про таке і проти волі зітхнеш. Нема чого мріяти, все це не для бідної сироти та безприданниці! Вже те, що двоюрідна тітка взяла мене з собою неймовірне везіння, може хоч одним оком побачу бал! Я прискорила ходу, але ця слизька підлога… 

Мене не підхопили сильні руки. 

– Дуже цікаво, – мій лікоть тримав високий чоловік в парадному костюмі, явно не схожий на лакея чи іншого слугу. – Що ви тут робите, юна леді? Шпигуєте?

Більшої дурниці я зроду не чула, а тому подумала, що він випив зайвий келих вина. 

– Мене звати Вейла Мідлтон, я компаньйонка однієї леді і вона наказала…

– Гарна казочка! – перервав мене незнайомець і нарешті розтиснув свої “обійми”. Тепер стало видно, що це молодий та дуже вродливий аристократ – один з тих, хто нудьгує на балу і ненавидить танці.  – Вам наказали. Може ще й  порадили переодягнутися служницею? Оригінально.

– Але я…

Від обурення перехопило подих. Служниця?! Може у мене була й не сама модна сукня й лише крихітні сережки, але прийняти мене за покоївку?! Це вразило в саме серце. 

– Ви помиляєтесь, – тільки й могла пробелькотіти я, але незнайомець не дав договорити й сам закінчив фразу. 

– Можу закластися, – він нахилився до самого вуха і перейшов на шепіт, – Вам розповіли про древнє прокляття замку і ви вирішили все перевірити. Цікавість головний жіночий недолік!

Він відсторонився, а моє обличчя спалахнуло. Ніде правди діти, я дійсно дещо чула не далі, як сьогодні ввечері. Кузина шепотілася зі служницею, що молодий лорд несе на собі якесь прокляття, але хто повірить в подібні байки? 

– Я не розумію про що ви! 

– Брехня! Не може бути, щоб пташка вже не нащебетала. Чому б вам не розповісти правду, я теж людина цікава. Вдалося дізнатися, що приховує лорд Уорік? Він дійсно не одружується, тому що проклятий, чи небезпека ховається десь тут, у замку?  

Може переді мною й був аристократ, але поводився він, як останній нахаба, бо впіймав за підборіддя і змусив підняти голову. 

– Я ніколи не брешу! – гнів повернув мені сили, я звільнилася та відступила на крок назад. – І якщо кажу, що нічого такого не чула, то це чиста правда, мені немає ніяких справ до чужих таємниць!

У відповідь мій пихатий співрозмовник лише розсміявся. 

– В такому разі переді мною рідкісна щасливиця! Може я справді помилився? Ви не одна з тих хижачок, які приїхали заарканити лорда Уоріка? Новорічний бал – чудова можливість, невже ви не хочете вийти заміж за мішок золота? Отримати всі ці привілєї – власний екіпаж, замок, лакеїв, сотню нових суконь. Ні? Дуже дивно, ви дійсно незвичайна гостя.