Таємниця калюжі
Епілог
Минали дні. Життя у дворі йшло своєю звичайною чередою: мама поливала квіти біля ганку, тато лагодив старі велосипеди, а Русланка гралася на подвір'ї разом зі своєю маленькою білочкою Елею. Для всіх навколо Еля була просто лагідною лісовою гостею, яка чомусь зовсім не боялася людей. Ніхто з дорослих навіть не здогадувався, що вечорами, коли у вікнах будинку загорялися перші вогники, білочка тихо шепотіла до дівчинки людським голосом, згадуючи їхніх спільних друзів.
Русланка нікому й ніколи не розповідала про дзеркальну калюжу та магічний світ. Вона пам’ятала головну обіцянку, яку дала єдинорожці Адель. Таємниця надійно жила в її дитячому серці, зігріваючи душу теплими спогадами.
Іноді, коли після літнього дощу на подвір'ї з'являлися великі калюжі, дівчинка підходила до них, зупинялася на хвилину і всміхалася своїм думкам. Вона знала: десь там, за дзеркальною гладінню води, на неї все ще чекають вірний вогняний кіт Вогник, мудра сова Софі, двохвоста лисиця Лаура, великий вовк Мун, завжди готовий захистити Фенікс і вірний чорний дракон Архіус, чиєю маленькою вершницею вона назавжди залишилася.
Адже справжня магія нікуди не зникає — вона живе там, де в неї вірять.
Відредаговано: 25.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
