Розділ 17

Ну звісно. Це було очевидно як білий день.

--Думаєш, Драян так легко послухає мене?

- Якби йому про це сказав хтось інший, то так, він би не послухав. Але, ти, тебе він послухає. Ти ж йому як донька, а в додачу до цього ще й майбутня очільниця Клану. А якщо й цього замало, то згадай, хто твої батьки, принцесо.

Я не могла з ним не погодитися. Та все ж я ще не уявляла як саме  це зроблю, і чи я сама хочу доєднатися до цього повстання. Та одне могла сказати напевне: королеву Ліен чекатиме смерть або від моєї руки або від руки повстанців. Я не пробачу їй того, що вона забрала в мене. Не пробачу смерті батьків. Не пробачу.

- Добре, я все зроблю. Але що буде далі? Після того як Клан доєднається до повстанців, після того, як Ліен буде усунуто з трону, що буде далі?

- Тоді на трон має сісти той, чий він за правом народження.

Він натякає, що це маю бути я?

- А якщо не захоче сісти на трон?

- Такого не буде.

- Чому ти такий впевнений?

- Тому що я знаю набагато більше, ніж ти собі можеш уявити.

- Бачу, самооцінка в тебе доволі велика, - пирхнула я.

- Може й так, але це не змінює того, що я повів.

Розумник. Тьфу ти.

- Через три дні вам прийде повідомлення, де буде вказано місце зустрічі з повстанцями. Саме там, ми і дізнаємося, як ти впоралася із своїм завданням.

- А якщо Клан таки не погодиться на співпрацю? Можливо, мені не вдасться переконати Драяна і всіх інших.

- Не думаю, що так буде. Але якщо раптом це станеться, то повстанці вважатимуть Клан спільниками королеви Ліен. Відповідно, Клан стане законною ціллю для нас.

- Жорстко, але я можу це зрозуміти.

В очах Ейдена проскочило щось схоже на здивування, але це було так швидко, що я ледь це зауважила.

- Кхм, ну мені вже треба йти, я й так вже затримався. Тому, доброї ночі, принцесо. – Після останніх слів Ейден театрально вклонився, і попрямував до вікна.

- Не хочеш скористатися дверима?

- Мені більше до вподоби вікна, - і Ейден, усміхаючись, вистрибнув з вікна.

Він що якийсь ненормальний!? Там було метрів десять, якщо не більше. Я підбігла до розчиненого навстіж вікна і поглянула вниз. Там вже нікого не було. Неймовірно. Його швидкість, спритність та сила просто вражали. І я, навіть, трішки заздрила цьому. Доведеться виділити ще більше часу на тренування, якщо хочу бути на рівні з цим повстанцем. Цікаво, яку саме роботу він виконує. Можливо, його посилають на різні переговори з потенційними спільниками? Цілком можливо. Але мені треба більше інформації. Більше знати про нього. Він не такий простий.

- Ну що ж, Ейдене, зустрінемося через три дні.

На цих словах, я зачинила вікно.