Я подумки порахувала до десяти, щоб не кинути в нього щось. Це його звертання бісило. Та зараз я мала залишатися розсудливою та спокійною.
- Ну чоловікам же не звикати до того, щоб чекати жінок. А щодо мене, то я могла бути тут і швидше, якщо би взяла коня, але це б зіпсувало мої плани бути непоміченою. Тож, думаю, ти пробачиш мені мою непунктуальність. – Після цих слів я театрально вклонилася .
Незнайомець глухо засміявся.
- Що смішного?
- Та нічого такого, просто ти виглядаєш дуже мило, коли дратуєшся чи сердишся.
- То може тобі мило встромити ніж кудись?
- Ось про це я й говорю. Дуже мило.
Що він взагалі собі дозволяє? Поводиться так, ніби ми знайомі все життя.
- Якщо ти нічого більш путнього не можеш сказати, то віддавай мій кинджал і я піду геть.
- Яка ти швидка, але так, ти права. Ми тут зустрілися не просто так. Я маю інформацію про твоїх батьків, і можу нею з тобою поділитися.
Моє серце пропустило удар. Невже я зможу отримати те, що так довго шукаю. І якщо цей чоловік, справді, знає щось, то я мушу це знати також. Проте, я не думаю, що він просто так, з доброти, хоче зі мною поділитися інформацією.
- І що ти хочеш отримати натомість?
- Бачу, ти розумна. І так, я хочу дещо взамін.
- І що ж?
- Співпрацю. Я хочу, щоб ти співпрацювала зі мною і допомогла залучити Клан Асасинів до деякої дуже важливої справи.
- Співпраця? З тобою? Залучити Клан Асасинів? Дуже важлива справа? Ти зараз серйозно?
- Цілком. Але якщо ти не згодна, то я знайду когось іншого, кому інформація про тебе здасться вельми цікавою.
От же ж, вже шантажувати мене надумав.
- Що за важлива справа?
- Про неї я поки що не можу тобі нічого розказати. Спочатку, ти муситимеш довести, що справді згодна до співпраці.
- І як саме я маю це довести?
- Тобі прийде повідомлення, а в ньому буде все описано.
Мені не дуже хотілося приставати на цю пропозицію. Але я повинна дізнатися хоч щось про своїх батьків і , таким чином, й про себе саму. Тому я згодна була зробити що завгодно. В тому числі й піти на співпрацю з цим чоловіком.
- Добре, я згодна на співпрацю з тобою. І доведу це. – Я поглянула прямо в очі, які досі не зводили свого погляду з мене. – А тепер розказуй все, що ти знаєш про моїх батьків і мене.
- Ну що ж. Думаю, тебе це здивує. – Незнайомець склав руки на грудях. - Твої батьки – це колишні король і королева.
#1217 в Фентезі
#212 в Бойове фентезі
#4045 в Любовні романи
#1042 в Любовне фентезі
Відредаговано: 26.01.2026