Я дивився на Олю і щиро захоплювався нею та її здібностями. Вона за годину розібралась з тим, над чим я морочився роками.
Це була не просто вдала здогадка. Ольга не діяла на вмання, вона бачила цілісну картину, яку склала різних шматочків головоломки.
Я одночасно відчував шок і захват від тих аналітичних здібностей, які щойно проявила ця мила і гарненька дівчина. Чогось подібного я точно від неї не очікував.
Коли Оля говорила про маршрути, про звички її батька, про прості підказки, які вели до його таємної схованки, мені навіть стало трішки моторошно.
Я вже давно мав всю цю інформацію, як і Таміла, але жоден з нас так нічого і не зрозуміли, а виявилось, все було так просто і очевидно.
Схоже, що Ольга унаслідувала свої математичні здібності саме від свого біологічного батька, а також вона вміла мислити так само, як він. Не на ту доньку той покидьок зробив ставку.
Дивлячись на цю крихітну дівчину, що розмістилась на дивані в оточенні різних паперів і тек, я відчував, як у мене в грудях піднімалась хвиля гордості.
Я пишався Олею. Її розумом, спокоєм, внутрішньою силою і її добротою та чуйністю.
Мене преповнювали емоції. Не стримавшись, я обійняв дівину. Це вийшло якось саме собою.
Просто я хотів, щоб вона відчула: те, що вона сьогодні зробила, надзвичайно важливо для мене і я дуже вдячний їй за це.
Я обережно притис Олю до себе так, ніби боявся її злякати, і поцілував у скроню. Я зробив це ледь відчутно.
- Дякую тобі, Олю за твою підтримку і допомогу. Я надзвичайно це ціную.
Оля зараз була поруч зі мною. Така ніжна, тендітна, справжня. В цей момент я зрозумів те, на скільки сильно хочу поцілувати її по - справжньому. Пристрасно, гаряче, так, щоб зникли всі недомовки і перепони і дистанція між нами. Але я стримався.
Я відчував, що Оля була напруженою. Вона ще не довіряла мені повністю. Я розумів, що вона тримала дистанцію між нами не тому, що не хотіла зближуватися зі мною, а тому, що була ще не зовсім готова до цього. І я поважав це.
Я не хотів тиснути на неї, бо вважав, що якщо між нами щось мало статись, то не через мій тиск, а через її влавсне бажання.
Я відпустив її із своїх обіймів трохи раніше, ніж мені хотілося. Я дуже надіявся на те, що скоро стосунки між нам прейдуть на інший рівень і чекав цього з нетерпінням.
#54 в Детектив/Трилер
#18 в Детектив
#163 в Жіночий роман
фіктивний шлюб, таємниці та інтриги, протистояння характерів
Відредаговано: 01.03.2026