33 Оля

Я старанно вивчала всі матеріали, які мені дав Марк. З того, що я бачила було зрозуміло, що Марк Поланський найняв спеціалістів, які цілодобово стежили за батьком Таміли.

Схоже, що кожен його крок ретельно відслідковувався роками. Переглядаючи і порівнюючи звіти з його переміщень, я відмітила кілька місць, де він найчастіше бував і які ніби не викликали підозр, бо були досить звичними.

А коли мені потрапило на очі фото з телефона з числами, я відразу ним зацікавилась, хоч Марк і не був впевнений, чи воно взагалі мало якесь значення.

Дивлячись на те фото, я прораховувала різні варіанти того, що це могло б бути і відразу їх відмітала, поки не лишився один, який здавався найпростішим і найлогічнішим з усіх, які прийши в мою світлу голову.

Марк дивився на мене із захватом та цікавістю і виглядав дуже заінтригованим.

- Олю, змилуйся вже наді мно і скажи, що це, поки мене якийсь карачун не вхопив, - посміхнувшись, попросив Марк Поланський, згораючи від нетерпіння.

- Марку, подумай, як людина напише адресу, використовуючи лише цифри? Наприклад, якщо треба вказати номер, секцію, ряд? Вона просто напише цифри. Так часто роблять у гаражних кооперативах, на скадах, у старих майстернях...

- Ти думаєш, що це якесь конкретне місце? Але, як тоді його знайти? - Задумавшись, поцікавився Марк.

- Марку, ти мислив широко, намагаючись знайти схованку того гада, тому у тебе нічого не вийшло. Бо він мислив зовсім інакше. Якби я була на його місці і вирішила б влаштовувати десь схованку для чогось важливого, то точно б не стала робити її ні вдома, ні в офісі, але й не десь далеко, щоб це було під рукою. Я б заховала щось там, куди можна заїхати по дорозі додому з роботи і щоб це не здавалося дивним і не викликало б ні в кого зайвої  підозри.

- Я розумію, що ти маєш на увазі, Олю. Він роками їздив одним і тим же маршрутом на роботу і назад і рідко бував ще десь. Я підозрював, що він боявся за власне життя, тому більшість часу прводив вома під захистом охорони. Але як нам зрозуміти, де саме батько Таміли міг заховати компромати, які шукав не лише я, а й інші жертви його шантажу?

Оля провела пальцем по мапі на екрані планшета, поєднуючи якісь точки.

- Дивись, Марку... Якщо взяти за точку віліку його дім, бо це найпростіший і найочевидніший варіант, а він, судячи з усього мудрувати не любив, то від дому от сюди їхати  п'ятнадцять хвилин без заторів.

- "Плюс п'ятнадцять"... - повільно сказав Марк, пригадавши дивний запис з фото.

- Саме так... Це час, який потрібно було проїхати до важливого для нього місця. Сторонні люди не зрозуміють. Схоже, що він думав, що Таміла відразу про все здогадається, коли побачить цей запис, бо вона знала його звички і мала б про все здогадатись відразу. Таким чином батько вказав для неї на конкретне місце, що знаходилось недалеко від дому і зберігало його таємниці, - промовила я, посміхнувшись.

- Олю, ти мене лякаєш... Вибач за те, що я зараз скажу, але, схоже, що ти успадкуваала від батька значно більше, ніж думала. Таміла була все своє життя поряд з ним, але так нічого і не змогла зрозуміти, а ти тільки поглянула і все вирахувала... Відверто кажучи, я в шоці і захоплююсь тобою. Виявляється, що вчительки математики - це дуже розумні небезпечні особи, - посміхнувшись, промовив Поланський, обімаючи мене.

- Не поспішай мене так хвалити, Марку, треба спершу поїхати туди і перевірити мою здогадку, бо я також могла і помилитись. Це просто найпростіший і найлогічнішй варіант, - сказала я.

- Перевіримо... Але це потрібно зробити якось обережно, не привертаючи зайвої уваги Таміли, її поміників, а можливо і ще когось, хто теж прагне дістатись до тієї схованки.