28 Оля

Я слухала Тамілу і не розуміла того, чому вона відчувала таку сильну ненависть до мене і чому була такою злою.

Врешті - решт мені набридли її образи і та зневага, яку вона проявляла по відношенню до мене.

Я не вважала себе чимось гіршою  від неї і не збиралась дозволяти Тамілі ображати мене і розкидатися своїми погрозами.

Я тільки кілька хвилин бачила свою сестру - близнючку, але вона вже встигла мене вибісити.

Я навіть не уявляла того, як Марк Поланський зміг прожити з нею аж цілих три роки.

- Таміло, дуже дивно, що ти досі не  зрозуміла одну просту річ. Неможливо когось змусити покохати тебе. Те, що ти змусила Марка шантажом і погрозами одружитись з тобою, не робить тебе його дружиною. Не дивлячись ні на що, ти так і не отримала його уваги. Твоя поведінка жалюгідна, - далі я не встигла договорити, бо ця паскуда неочікувано вдарила мене по обличчю.

Це так сильно розлютило мене, що я не стрималась і заліпила їй добрячого ляпаса. У мене навіть рука запекла від удару.

-  Потвора! Ідіотка! Як ти посміла вдарити мене?! - Ошелешено промовила вона, спопеляючи мене розлюченим поглядом.

- Ти ж посміла мене вдарити... От і я посміла... Таміло, я не боюсь тебе. Знаєш, я навіть тобі вдячна за те, що ти зіпсувала  мій одяг, бо він весь був у твоєму стилі, а тепер я просто оберу те, що сподобається саме мені.

- Ого! Як ти встигла осміліти, приблудо нікчемна. Дарма ти дозволила собі так зухвало поводитись і не дослухалась до моїх слів, а тепер начувайся, - сказавши це, моя зла копія вискочила геть із примірочної.

Щойно Таміла зникла з моїх очей, я видихнула з полегшенням і на мить притулилась спиною до однієї із стін примірочної.

Трохи заспокоївшись, я поміряла ті речі, що принесла із собою і обравши те, що мені сподобалось, я вийшла і попрямувала до Марка.

- Олю, я думав, що ти вже багато чого знайшла, а у тебе лише кілька речей... - Здивовано промовив Марк Поланський, коли побачив мене.

- Марку, я щойно розмовляла з Тамілою... - Сказала я, важко зітхнувши.

- Де ви з нею розмовляли? Що вона тобі наговорила? Таміла погрожувала тобі?  - Схвильовано почав допитуватись Поланський, уважно дивлячись на мене.

- Вона зайшла до мене в примірочну, коли я міряла одяг... Наговорила різних дурниць, почала погрожувати і порадила зібрати речі і піти від тебе, - відповіла я.

- Олю, вона сьогодні і до мене підійшла в ресторані відразу після моєї зустрічі з партнером по роботі... Я планував розповісти тобі про це пізніше, коли ми повернемось додому... Не хотів псувати наш спільний обід.

- Марку, давай спершу закінчимо з покупками, а тоді вже поговоримо про ту змію. Ти навіть не уявляєш того, як вона мене вибісила.

- Добре, Олю, - важко зітхнувши, сказав Марк.