23 Марк

Прокинувшись вранці, я приготував сніданок для себе і для Олі. Сьогодні я планвав працювати лише до обіду, щоб потім поїхати разом з Ольгою на шопінг.

Вчора я не стримався і поцілував дівчину, а вона так розгубилась і засоромилась, що навіть втекла до себе в кімнату.

Тепер я хвилювався через те, що поспішив і боявся того, що Оля поряд зі мною буде почуватись некомфортно.

На роботі я швидко розібрався з  усіма невідкладними справами. Мені залишилась тільки зустріч в ресторані з одним із своїх партнерів по бізнесу, Олегом Гордієнком.

На моє щастя, ми з ним швидко про все домовились. Попрощавшись з Гордієнком, я вже збирався зателефонувати Олі і сказати їй про те, що я вже звільнився і скоро приїду, коли побачив її саму.

Спершу я здивувався, бо зовсім не очікував побачити Ольгу тут, тому що вона була невеликою любителькою походів по ресторанах, а потім зрадів її появі.

Я вже навіть піднявся на ноги, щоб підійти до неї і обійняти, але так і закляк на місці.

Бо до мене наближалась зовсім не Ольга, а її зла сестра - близнючка, Таміла.

Я впізнав її нахабну і надто самовпевнену посмішку та зверхній вираз обличчя. У мене всередині  все перевернулось.

- Привіт, любий, - Промовила Таміла, хижо мені посміхнувшись.

- Таміла... - Шоковано промовив я.

- Так, мій солоденький, це я. Ти за мною скучив, Марку? - промовивши це, вона всілась за стіл навпроти мене.

Важко зітхнувши і подумки вилаявшись, я опустився на своє місце. Мене накрила хвиля ненависті і лютої злості до цієї жінки.

- Таміло, чого ти від мене хочеш? - Запитав я, намагаючись стримати свою злість і розмовляти з нею спокійно, щоб не привертати до нас зайвої уваги, бо навколо було занадто багато людей.

- Любчику, я дізналась, що ти вирішив замінити мене тією невдахою і злидаркою... - сказала Таміла, уважно поглянувши на мене.

- Ольга - твоя сестра - близнючка. Ти не можеш так про неї говорити. Навіть для тебе це низько, Таміло.

- Яка ще сестра? Вона - звичайне сміття. Помилка... Жалюгідна прошачка. Такі, як вона тільки і вміють, що плакати і розпускати шмарклі. Така слабачка не варта того, щоб бути моєю сестрою. 

- Закрий свого брудного рота, Таміло. Оля - дуже добра і щира дівчина, яка, на відміну від тебе, вміє співчувати іншим і ставитись до них з розумінням. Ти навіть мізинця її неварта, - розлючено промовив я.

- Марку, любий, а що ця ніжна квіточка скаже, коли дізнається про те, що ти її обманув? Вона ж не знає, що ми з тобою досі одружені і саме я - твоя єдина закона дружина... Ти наплів їй про те, що вдівець і влаштував оте шоу з вашим розписом. Але ж то був лише цирк. Що буде, якщо ця нікчема дізнається про те, що я жива? 

- Ольга вже давно знає, що ти жива...

- Можливо... Але що буде, коли я повернусь і займу своє законне місце? Куди ти подінеш ту невдалу копію мене? 

- Якщо ти повернешся назад, я просто подам на розлучення. Я знаю про те, що ти досі не знайшла того, що шукала. Зараз тобі немає, чим на мене тиснути, зміюко.

- Наївний... Я можу не дати тобі розлучення і що тоді?

- Таміло, на відміну від моїх батька і діда, я ніколи не бруднив руки, але заради тебе, я можу зробити виключення. Давай розлучимось і розійдемося, як в морі кораблі. Я навіть згоден заплатити тобі щедрі  відступні.

- Ти хочеш бути з тією жалюгідною нікчемою? 

- Я хочу бути разом із жінкою, яка мені дорога, а не марнувати своє життя на таку падлюку, як ти, Таміло, - сердито промовив я.

- Я подумаю над твоєю щедрою пропозицією, але не обіцяю, що погоджусь... Крім того, я значно ближче до схованки мого батька, ніж ти думаєш. Ти знаєш, що там лежить... Це не просто можливість легко отримувати гроші, а влада над іними... В тому числі і над тобою, мій дорогенький, Марку, - сказавши це Таміла встала з -за столу і вийшла з ресторану.

А я сидів і намагався заспокоїтись та взяти себе в руки. Чому? Чому ця ненормальна падлюка вирішила псувати життя саме мені і людям, які мені дорогі?