20 Оля

Я дивилася на стіл і ніяк не могла повірити у те, що все це приготував Марк.

Якби я не бачила це на власні очі, то вирішила б, що він замовив вечерю із якогось крутого ресторану.

Я спробувала все потроху і з кожною виделкою ловила себе на тому, що посміхалась від задоволення.

- Марку, ти точно не приховуєш від мене своє кулінарне минуле? Може, колись ти працював шефом, а я просто не в курсі? 

Марк радісно посміхнувся і поглянув на мене. Від його погляду я трохи розгубилась і засоромилась.

- Ні, кулінарного минулого у мене не було. Просто я дуже старався, бо хотів, щоб тобі було смачно.

Від цієї фрази моє серце забилося сильніше  і я посміхнулась, намагаючись приховати своє збентеження.

Я зовсім не хотіла, щоб цей прекрасний вечір швидко закінчувався, як зазвичай буває з усім хорошим.

- Марку, а давай влаштуємо вечірній кінозал, - запропонувала я невпевнено, але дуже сподіваючись на те, що Поланський погодиться.

- Чудова ідея, Олю, - відразу погодився Марк.

Ми з Марком взяли смаколики, чай і перемістилися у вітальню. Диван там виявився напрочуд зручним, а атмосфера - затишною.

Ми з моїм фіктивним чоловіком довго гортали фільми, обговорювали трейлери, сміялись з безглуздих описів і врешті зупинилися на якійсь веселій комедії.

Я сіла поряд з Марком Поланським і відчула дивне хвилювання. З кожним днем цей чоловік подобався мені все більше і більше, і це трохи лякало.

Його спокій, уважність і турбота діяли на мене сильніше, ніж я була готова зізнатись у цьому сама собі.

Фільм йшов, герої жартували, а я ловила себе на тому, що не завжди стежу за сюжетом.

В якийсь момент Марк обійняв мене і притяг ближче до себе. Від здивування я на мить забулась про те, як дихати і рухатись.

Серце зробило дивний кульбіт, але замість тривоги я відчула спокій. Мені будо дуже і дуже добре. Його обійми були теплими і я почувалась в них неймовірно затишно і спокійно.

Я розслабилась і дозволила собі просто насолоджуватись цим чудовим моментом.

Комедія смішила, смаколики швидко зникали, а цей вечір був саме таким, який хотілось запам'ятати на все життя.

Сьогодні я зрозуміла, Марк Поланський став для мене значно дорожчим і важливішим, ніж я планувала.