11 Оля

Після нашої відвертої розмови з Марком Поланським, я дізналась навіть більше, ніж сподівалась.

З того дня мій фіктивний чоловік став щодня повертатись додому після роботи. Також ми почали з Марком значно більше спілкуватись і я перестала його боятись.

Я пила чай з вишневим пирогом в альтанці, що знаходилась посеред прекрасного саду, коли Поланський повернувся додому з роботи.

Помітивши мене, Марк направився до альтанки.

- Доброго вечора, Олю, - промовив Поланський, сідаючи навпроти мене.

- Доброго... Як пройшов твій день? - поцікавилась я.

- Як завжди, - відповів Марк, усміхнувшись.

- Щось ти сьогодні підозріло задоволений, Марку. Схоже, чи щось задумав.

- Вчительку математики і фізики не проведеш. Так, задумав.... Ходімо в кіно, Олю, - неочікувано запропонував Поланський.

- В кіно? Цікаво, з яких це пір Марк Поланський ходить у кіно?

- А чому ні? Я подумав, що нам з тобою не завадить трохи розвіятись і відпочити. Що ти про це скажеш, Олю?

- Я не проти...

- Тоді йди збирайся і ми поїдемо, - сказавши це, Марк встав з-за столу і вийшов з альтанки, бо йому хтось зателефонував.

- Я пішла в дім, щоб перевдягнутись. Це запрошення Марка дуже мене здивувало. Звісно, що ми з ним і раніше ходили кудись разом, вдаючи щасливе подружжя.

Але, зазвичай, то були дорогі ресторани, популярні виставки картин або театр.

Перевдягнувшись, я швиденько зробила макіяж. Покрутившись перед дзеркалом, я залишилась задоволеною собою.

Вийшовши із своєї кімнати, я спустилась на перший поверх. Марк вже був там. Побачивши його, я зависла і дуже здивувалась.

Зазвичай Марк Поланський носив дорогущі ділові костюми, а зараз він був одягнений  у чорну футболку і джинси.

Футболка чудово підкреслювал його спортивний торс. Так Марк виглядав не таким серйозним  і здавався молодшим.

 Зараз переді мною стояв не впливовий бізнесмен, який звик всте тримати під контролем, а звичайний привабливмй чоловік, що зібрався на побачення з дівчиною.

- Прекрасно виглядаєш, Олю, - промовив Марк, посміхнувшись.

- Дякую. Ти теж чудово виглядаєш, Марку.

- Я старався, - усміхнувшись, відповів Поланський.

Ми вийшли на вулицю і попрямували до авто Марка. Сьогодні він сам був за кермом і це теж мене здивувало.

Здавалось, що Марк Поланський вирішив зняти із себе маску пихатого багатія і показати себе справжнього.

Коли ми з Марком їхали в машині, я непомітно зиркала на на нього, милуючись.

Мені було дуже важко уявити, як ми з ним зараз будемо сидіти в кіно і їсти попкорн. Від хвилювання, моє бідолашне серце калатало, як ненормальне.

Мені навіть довелося кілька разів глибоко вдихнути і видихнути, щоб заспокоїтись і взяти свої емоції під контроль.