10 Марк

- Олю, давай спокійно поговоримо і з усім розберемось. Я не заподіяв нічого поганого для Таміли. Відчини, - стомлено промовив я.

Неочікувано двері відчинилися і на порозі з'явилась заплакана дівчина. Щойно я зайшов до кімнати, Оля дала мені якийсь блокнот. Відкривши його і прочитавши кілька сторінок, я офігів.

- Скажеш, що це писала не твоя перша дружина? - Суворо поцікавилась Оля.

- Це, і справді, почерк Таміли. Але все, що тут написано, суцільна брехня. Олю, це батько Таміли, шантажуючи мою сім'ю, вимагав, щоб я з нею одружився. У всій цій історії жертвою був я, в не вона.

- Марку, ти хочеш, щоб я в це повірила? 

- Так, хочу, бо це і є правда. Олю, Таміла жива... Вона злякалась того, що після смерті її батька, за неї візьмуться жертви його шантажу і тому втекла, прихопивши його гроші і десь заховалась. Вона шукає компромати, якими володів її батько, бо він дуже неочікувано помер і не встиг їй розповісти про те, де їх ховав. Я б теж хотів їх знайти, щоб захистити своїх рідних.

- Я не знаю, кому з вас вірити, - розгублено промовила Ольга, опустившись на ліжко.

Я вагався, не знаючи, чи слід було зараз розповідати Олі про те, що вони з Тамілою сестри.

Спершу я не хотів цього робити, але потім вирішив, що буде краще, якщо вона дізнається про все це від мене.

Я розповів їй про те, як дізнався про них з мамою і як здивувався, коли побачив її фото і чому запропонував їй зіграти роль моєї дружини.

Оля уважно слухала мене, не перебиваючи. 

- Тепер ти все знаєш, Олю... Судячи з усього, те фото і цей липовий щоденник підкинув тобі хтось, хто працює на Тамілу. Цим питанням займеться моя служба охорони, - сказав я, завершивши свою розповідь.

- Моя мама ніколи не розповідала мені  про мого батька. Тепер я розумію чому... Я знала, що вона отримувала від нього щось типу аліментів... Як думаєш, Марку, Таміла знає про те, що я її сестра - близнючка?

- Я цього не виключаю. Батько міг їй розповісти про це. Також не виключено, що Таміла могла дізнатись про все так само, як і я.

- Марку, чому ти відразу не розповів мені про все це?  - Запитала Ольга, уважно дивлячись на мене.

- Я не хотів вплутувати тебе у все це...

- Як виявилось, я була вплутана в це від самого народження. Краще б я і далі нічого не знала про свого батька, ніж дізнатись, про те, яким негідником він був, - важко зітхнувши, промовила Оля.

- Не думай про це ... Нехай минуле залишиться в минулому.

- Марку, я більше не хочу бути іграшкою в чужих руках... Пообіцяй, що більше нічого не будеш від мене приховувати.

- Обіцяю ... Дарма я втягнув тебе у цю небезпечну гру, - зітхнувши, сказав я.

- Що зроблено, то зроблено. Тепер я хоч знаю правду про батька і сестру.

- Олю, я б хотів, щоб ти не боялась мене. Я ніколи тебе не скривджу.

- Думаєш, що Таміла може мені якось зашкодити?

- Знаючи її, я б цього не  став виключати...

- Це тому ти приставив до мене охорону, яка всюди супроводжує мене?

- Так