В коробці з-під взуття я помітила чорний блокнот. Відкривши його, я побачила багато сторінок, списаних охайним жіночим почерком.
Пробігшись очима по одній із них, я відразу зрозуміла, що у мене в руках був щоденник першої дружини Марка Поланського, Таміли.
Вона писала про те, що Марк змусив її вийти за нього заміж, погрожуючи тим, що знищить її сім'ю.
Прочитавши, як він знущався над Тамілою і як вона потім маскувала синці, що він залишав на її тілі, я була шокована на стільки, що у мене навіть подих перехопило.
Яка ж він бісова потвора... Як він міг таке вчинити із беззахисною і нещасною жінкою? Не дивно тепер, що вона була така зла на всіх.
Зараз у мене не було часу читати далі, тому я зазирнула на останню сторінку щоденника.
Таміла писала, що дуже боялась, тому що Марк хотів її позбутися і прибрати до рук гроші її сім'ї.
В останньому реченні було написано, що якщо вона зникне, то у цьому буде винен Марк Поланський.
Таміла, і справді, зникла. Тепер мені було зрозуміло те навіщо він зробив з мене копію своєї першої дружини.
Щоб приховати від усіх її зникнення і те, що він з нею вчинив. Тварюка! Бісове чудовисько...
Спершу він знущався над нещасною жінкою, перетворюючи її життя на пекло, в потім взагалі позбувся її.
Від того, що я дізналась, мене почало трясти. Хотілося не просто плакати, в вити вовком.
Я, нічого не підозрюючи, мимоволі допомогла Марку Поланському приховати злочин, який він скоїв, погодившись на його пропозицію.
Яка ж я була дурепа... Куди я всунула свою бідолашну, дурну голову? Що тепер буде зі мною і моїми рідними? Я не мала жодного уявлення про те, що мені робити далі.
Спершу я вирішила поводитись так, як завжди і не привертати до себе зайвої уваги Поланського.
Але побачивши Марка з його ідеальною зовнішністю, в дорогущому костюмі, я не змогла стримати страху і відрази.
У мене перед очима знову і знову з'являлися рядки із щоденника Таміли. Я прикрила на мить очі і кілька разів глибоко вдихнула і видихнула, щоб спробувати опанувати себе і хоч трохи заспокоїтись.
Марк Поланський відразу помітив, що зі мною щось не так і почав допитуватись, але я збрехала йому, що все добре.
Коли ми з ним їхали в машині, мене всю трясло від страху. Я мимоволі згадувала те, що написала Таміла у своєму щоденнику і уявляла, що все це відбувалось зі мною.
В ресторані я через силу запихала у себе їжу, щоб не привертати зайвої уваги і не злити Поланського, бо хто його знає, що у нього в голові.
Де гарантія того, що цей безсовісний багатій не почне знущатись і з мене також?
Коли вдома мій фіктивний чоловік запитав, що зі мною таке, я не стрималась і заявила, що він чудовисько і що я все знаю про них з Тамілою.
На емоціях я сказала зайвого і злякалась. Забігши до себе в кімнату, я замкнула двері.
#81 в Детектив/Трилер
#40 в Детектив
#318 в Жіночий роман
фіктивний шлюб, таємниці та інтриги, протистояння характерів
Відредаговано: 17.01.2026