Сьогоднішній вихідний день я вирішив провести вдома, щоб владнати домашні проблеми.
Я підозрював, що це хтось із прислуги підкинув Олі те кляте фото, тому наказав начальнику охорони, Віталію, замінити всіх працівників.
Зазвичай я майже не бував вдома, бо мені було нестерпно знову бачити ту ненависну і нестерпну жінку. Оля була аж надто на неї схожа.
КолисьТаміла наче справжня п'явка причепилась до мене і довгих три роки пила мою кров.
Її батько, Анатолій Павлюк, був не лише впливовим бізнесменом, а ще й тим, хто знав забагато чужих таємниць і користувався цим у власних цілях.
Таміла ніколи мені не подобалась. Вона була занадто самозакоханою, зверхньою і злою, хоч і надзвичайно вродливою дівчиною.
Спершу я ігнорував всі її натяки, а потім відкритим текстом сказав, що вона мене не цікавить.
Тоді вона лише посміхнулась мені у відповідь і сказала, що я нікуди не дінусь і все одно буду з нею.
Я посміявся з її слів, але через кілька днів дуже про це пожалкував. Я досі пам'ятав, яким наляканим виглядав мій батько, коли просив одружитись із Тамілою Павлюк.
У моєї сім'ї були свої скелети у шафі. Бо дуже важко заробити величезні статки і ніде не замарати руки.
Павлюк погрожував знищити не тільки репутацію нашої родини, а й мого батька, тому я погодився на той бісів шлюб, який став для мене жахливим випробуванням.
Постійні сварки, скандали, погрози... Здавалося, що Тамілі подобалось знущатись з мене, відчуваючи свою владу. Чого ця падлюка тільки не вичворяла...
Я хотів будь - яким способом отримати компромат, яким мене тримали Павлюки, наче собаку на прив'язі і повернути собі свободу та спокійне життя.
Я теж почав копати під Анатолія Павлюка. На мою біду, він чудово вмів замітати свої сліди.
Але одного разу я натрапив на крихітну ниточку, що вела до матері і дочки Сікорських.
Виявилося, що більше двацяти років Павлюк щомісяця перерахоаував невеликі суми грошей на рахунок Світлани Петрівни Сікорської.
Трохи покопавшись у всьому цьому, я з'ясував, що колись він і квартиру для неї придбав.
Згодом ця Світлана вийшла заміж, але і тоді витрати не припинились. Мої люди знайшли цих Сікорських і зробили їхні фото.
Як же я здивувався, коли побачив їх. Особливо мене вразило фото Ольги Сікорської.
Вона була, як дві краплі води схожа на мою дружину, Тамілу, якщо не рахувати кольору волосся.
Тоді я і дізнався, що у Анатолія Павлюка народились позашлюбні діти від коханки. Дівчатка були близнючками.
Одну з них Павлюк нібито удочерив ще немовлям, бо у них з дружиною не було власних дітей.
Для коханки він придбав квартиру і всі ці роки платив щось типу аліментів.
Не минуло і тижня після мого відкриття, як Анатолій Павлюк загинув на полуванні.
Вважалось, що у нього стався серцевий напад, але я підозрював, що це хтось із тих, кого він шантажував, вирішив позбутися його таким чином.
Все своє майно тесть заповів Тамілі, включаючи і його компанію. Після смерті батька з Тамілою почали траплятися дивні випадки. То її мало не збило авто, а то вибухнула її машина.
Таміла злякалась того, що на неї почали полювати ті, кого шантажував її батько і зникла разом із всіма грошима Павлюка.
Перед її втечею я чув, як Таміла казала комусь по телефону, що не знає того, куди батько заховав всі ті компромати, які у нього були, але дуже хоче їх знайти. Знайти їх хотів і я.
Я вирішив, що зможу виманити Тамілу, якщо її місце займе інша жінка, неймовірно схожа на неї.
Крім того, я думав, що Оля якось була пов'язана з тим, де мій тесть заховав чужі таємниці.
Хоч він і не визнавав Олю відкрито, як свою дочку, але утримував протягом всього життя.
Тому я не виключав того, що саме Оля, а не Таміла була ключем до цієї таємниці.
#80 в Детектив/Трилер
#37 в Детектив
#323 в Жіночий роман
фіктивний шлюб, таємниці та інтриги, протистояння характерів
Відредаговано: 21.01.2026