Таємниця чорного хвостика
Розділ 7
Ранок приніс у Бірюзовий дім нову дивовижну таємницю. Напередодні ми з мамою вирушили в особливу мандрівку до Проківки. Наша місія була надзвичайно важливою — ми йшли відвідати маленького песика, якого мама вирішила подарувати нашій сусідці Калині.
Найбільше магічне диво полягало в тому, що цей песик на ім'я Рекс — рідний брат нашого Шаріка!
Спочатку ми з мамою принесли Рекса до нас додому. Коли Шарік побачив свого братика, його радості не було меж! Два маленьких чорних хвостики влаштували справжні щасливі перегони на подвір'ї, крутячи хвостами так швидко, що вони здавалися суцільним пухнастим вихором. Вони так раділи, що знову опинилися разом!
Але Рекса чекав його власний новий дім, і мама понесла його далі, до сусідки Калини.
Коли ми повернулися, Шарік зустрів нас дуже незвично. Він підбіг до мене, опустив свої м'які вушка і раптом почав голосно та завзято гавкати... на мої капці! Потім він піднімав оченята, гавкав на нас із мамою, ніби намагався щось суворо виговорити своєю собачою мовою.
Я нахилилася до нього й посміхнулася:
— Ти що, сумуєш за братиком, малий? Чи ревнуєш, що від моїх капців усе ще пахне Рексом?
Цей маленький чорний песик точно мав велике й любляче серце. Він сумував за братом, але ми міцно обійняли його, нагадуючи, що тепер його власна велика зграя — це ми, Мушка та весь наш дім.
#587 в Молодіжна проза
#144 в Підліткова проза
Відредаговано: 27.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
