Глава 45

Але через хвилину все ж взяв себе в руки і остаточно прокинувся. Поки він бігав до річки і вмивався, я перевірила речі. Курточка майже висохла, лише рукава в деяких місцях ще залишилися мокрими. Але на ніч можна буде одягти, що вже добре.

Коли хлопчисько повернувся, відразу ж, без обіняків, приступила до допиту.

- Вань, а скажи мені чесно, чому це принц намагався мене вбити? - запитала прямо в лоб, чим ґрунтовно приголомшила братка.

- Аааа, - протягнув він спантеличено і поставив зустрічне питання. - А звідки ти знаєш?

- Мені спогади почали приходити. Поки тільки розрізнені, але скоро я відновлю всю картину, - пояснила йому якомога докладніше, щоб навіть не думав брехати.

- Ну, - протягнув він, збираючись з думками. - Тут така справа... якщо коротко: ти намагалася вбити членів імператорської сім'ї.

Моєму здивуванню не було кінця.

- Вань, ти взагалі розумієш, що говориш?

- Ляль, головне не хвилюйся, - за звичкою почесав потилицю той. - Я подробиць не знаю. Запитай краще у принца. Він розслідував цю справу і розповість тобі все, як є.

- Стривай! Але це ж маячня повна! Такого просто бути не може!

- Я точно так само сказав, коли почув, звинувачення, - підхопив брат. - Але всі факти і докази були проти тебе.

- Нічого не розумію, - проговорила я, намагаючись знайти в пам'яті хоч відгомін тих подій. - Давай все детальніше.

- Загалом, - трохи задумавшись, почав він. - Відразу сталося кілька замахів. На принца Аслека, принцесу Шабрані і навіть на Дракона. Не знаю, як вийшло, але всі сліди вели до тебе. Я взнав вже тоді, коли тебе до в'язниці засунули.

- Я була у в'язниці? - перепитала приголомшено, смутно пригадуючи темний сирий підвал, незвичайної круглої форми.

- Ага! - підтвердив Іван. - Ми тебе звідти з принцесою Аїрою витягли. У неї магія ілюзій. Вона таке вміє створити... ти б бачила!

На обличчі у брата з'явився такий мрійливий вигляд, що у мене тут же виникли підозри: а чи не закохався він.

- Яким чином ви мене витягли? - продовжила я допитувати.

Поки зрозумілих відповідей я не почула. Його розповідь лише підтверджувала дивні сни. Здається, повертатися в палац мені не варто поспішати.

- У мене ж магія телекінезу! - підхопився на ноги братик. - Зараз покажу!

Додав радісно і до мого здивування його рюкзак сам по собі поворухнувся і несподівано піднявся в повітря.

- Ого! - вирвалося мимоволі.

- Я і тебе можу підняти! - додав він гордо. - Таким чином я тебе з ув'язнення і врятував, через верхній отвір даху. А принцеса створила твою ілюзію, щоб не так швидко виявилася пропажа, і у нас був у запасі час, щоб покинути межі палацу.

Все це звичайно було чудово, але мене зараз інше хвилювало.

- Ти сказав, що це наш принц вів розслідування?

- Так, - кивнув брате, сідаючи поряд.

- Отже, це він мене у в'язницю відправив? - запитала, насторожено розглядаючи Ваньку, чекаючи, збреше він чи скаже правду.

Він підтвердив.

- Але ми тоді не знали, що принц просто намагався тебе таким чином убезпечити, ось і полізли рятувати. Опісля, мені Асгард розповів, для чого він розіграв цей спектакль. Він ні крапельки не сумнівався, що ти непричетна до замахів. Зробив так, щоб злочинець, після твого арешту заспокоївся, розслабився і зробив помилку.

- І що? Він зробив? - перебила я його полум'яну промову.

Все виглядало занадто пафосним, немов в одному з нині новомодних детективних серіалів нашого світу.

- А, - махнув рукою братець. - Не знаю. Ми ж іншим займалися: алібі собі споруджували, щоб ніхто нас з принцесою не запідозрив.

- Не розумію, - не здавалася я. - Як же ти з принцом опинився? Чому з ним прийшов у наш світ?

- Після твого зникнення, він мене розшукав, - Ваня посміхнувся і продовжив з явною повагою в голосі. - Не знаю, як він нас вирахував, але прийшов він до мене в казарми. Всю душу з мене витряс, поки я йому не розповів про все на світі. І те, що ми з тобою з іншого світу, і про те, що ти моя сестричка.

Я сиділа мовчки, намагаючись зіставити факти і зрозуміти, що до чого. Тієї інформації, що видав брат, явно не достатньо, щоб у всьому розібратися.