Глава 1.2

      Вечір невпинно набирав обертів, сонце практично сховалось за обрій, повністю віддавши владу своєму братові - Місяцю. Данієль тим часом сидів в своїй кімнаті з прочиненим вікном, та крутив в руках дерев’яну скриньку, яку знайшов в телефонній будці згідно вказівок Біксбі. Шкатулка була зроблена зі світлого дерева, а на одній із сторін, на кришці були випалені декілька цифр, які Данієль встиг вже по десятому колі додати, відняти, розділити та перемножити. Сума отриманих значень не мала великого значення. Бокові кришки з обох сторін були виконані таким чином, що поверхню розділяли на п’ять рівних частин, а внизу кожної частини можна було так само побачити випалені цифри. Кожній частині, розділеної поверхні, відповідала певна цифра від 0 до 9. Деякі частини поверхні зсувались донизу буквально на чверть дюйма, але в цьому був певний механізм, який хлопець не зміг розгадати. Чергове відео про секретні шкатулки продовжувало програвати на фоні, створюючи неабияку атмосферу.

      - А щоб його, - промовив хлопець, відкладаючи скриньку поруч, та лягаючи на ліжко. Він зняв окуляри, та потер очі, які пекли від тривалого напруження.

      Данієль пригадав ще один лист від Біксбі, який отримав швидше, ніж добрався додому. В ньому зазначалось, що скринька сформована таким чином, що у випадку пошкодження корпусу, чи намагання відкрити її силою, спрацює спеціальний захисний механізм, який призведе до пошкодження вмісту. Відповідно, хлопець вже декілька годин сидів та намагався розгадати загадку, але в нього не було жодних ідей, що робити з цією скринькою і як її відкрити. Данієль вже переглянув всі батькові записи, та навіть файли на комп’ютері. Пробував навіть шукати цифри в Google, але й це не принесло жодного позитивного ефекту. Він був злий на ситуацію яка склалася. Він був злий на Біксбі, який не зрозуміло для чого затіяв цю перевірку. Він був злий на себе, що його розум не такий кмітливий та всеоб'ємний як в його батька. Він просто був злий на все, та на всіх. Десь на підкірці, Данієль розумів, що злість не допоможе йому, а навпаки заблокує всі додаткові резерви його мозку. Хлопець набрав повні груди повітря та повільно видихнув, застосовуючи одну із психотехнік, яка вже не раз допомагала йому опанувати себе та відкинути емоції. Він уявляв, як світло в середині його тіла стає все більшим та більшим, огортає його, знищує всі кайдани, які сковують його підсвідомість. В якийсь момент Данієль перейшов в подобу трансу. Хлопець відчував як його єство покидає тіло, та наче переходить в матрицю. У всесвіт, в якому зберігається вся інформація від початку зародження життя. Хлопець думав лише про три пари цифр, відключивши всі інші органи чуття. Картинки блимали перед його очима з великою швидкістю. Спочатку це був сонях. Такий знаєте, коли тільки починає розквітати, в липні місяці. Потім картинка змінилась, тепер «перед очима» майоріла шишка. Ще через декілька митей, з’явилась картинка равлика, точніше мушлі в якій живуть равлики. А потім, цю картинку змінив образ зоряного неба. Ба точніше, на картинці була зображена Галактика, яка закручувалась в тугу спіраль в центрі. Картинки так само різко зникли, як і почали з’являтись. На вулиці прогримів грім, а за декілька секунд хлопець почув, як дощ починає барабанити по підвіконню. Здійнявся вітер і Данієль почув завивання сусідського пса, яке долинало в прочинене вікно. Данієль піднявся з ліжка, на якому лежав та зачинив вікно. Він зітхнув, адже розумів, що втратив зв'язок, так і не отримавши відповіді. Прийнявши рішення занотувати те, що йому бачилось під час застосування психотехніки, він взяв блокнот та записав чотири образи, які все ще мерехтіли перед його очима. Сонях, шишка, мушля та галактика.

      «Хм, і щоб це могло означати…» - міркував хлопець, постукуючи олівцем по записнику. На вулиці знову почувся грім, і дощ посилився. Згадуючи картинки які він бачив, Данієль відчував, що розгадка зовсім поруч, але вона весь час вислизала від нього, не дозволяючи повноцінно сформувати думку.

      Живіт забурчав, нагадуючи, що вже не бачив їжі цілий день, адже останній прийом їжі був зранку, коли Данієль снідав та готувався до поїздки в мол Магус. Хлопець прийняв рішення повечеряти, згадуючи батькову приказку «на голодний шлунок – гірше думається». Спустившись на кухню, він розігрів лазанью, яка ще залишилась зі вчора і почав неквапливо їсти, переглядаючи стрічку новин в своєму телефоні. Через п'ятнадцять хвилин, Данієль задзвонив до матері, яка зараз була на чергуванні в госпіталі та перекинувшись декількома фразами - завершив розмову, побажавши спокійної ночі.

      Наповнивши раковину водою, хлопець взяв губку, та почав мити тарілку після лазаньї і посудину в якій вона запікалась. Його педантичність не дозволяла йому залишати після себе гору немитої посуди. Домивши посуд, Данієль відтягнув поршень ззаду крана на себе і клапан відкрився, вода почала спускатись у каналізаційну трубу. Хлопець розставляв посуд по місцях, але його погляд вловив водяний вихор, який утворився. Він уважно подивився на нього, не розумію, що це може йому нагадувати. А тоді, в якусь мить, думка - ніби маленька іскра – спалахнула в його голові. З кожною секундою, розуміння картинок які виринали в його голові ставало чіткішим. Данієль усміхнувся сам до себе, та побіг в свою кімнату, перестрибуючи по декілька сходинок на гору. Взявши олівець, він відкрив чисту сторінку в нотатнику та підсунув до себе ближче скриньку з секретним замком.

      «Невже це справді може бути таким простим?» - не вірячи до кінця, рроздумував хлопець, продовжуючи записувати приклад.
Перше число – 2584 потрібно додати до другого числа – 4181.
В сумі ми отримаємо третє число, яке було випалене на кришці – 6765.
А це означало, що йдеться про числа Фібоначчі. Сума двох попередніх чисел складає наступне в послідовності число. Але, якщо розділити одне число на інше, отримаємо завжди одну і туж константу 1.618 - золотий перетин.
     Ще з давніх часів, таке число називали числом Бога. І не дивно, адже числа Фібоначчі можна було зустріти в природі більше, ніж будь яких інших чисел. Через своє повсюдне застосування в природі, золотий перетин вважається одним з найбільш гармонійних законів світобудови, який впорядковує структуру навколишньог світу і спрямовує життя на розвиток. Так, правило золотого перетину застосовується природою для утворення траєкторій руху вихрових потоків в ураганах, при утворенні галактик, при «будівництві» раковини равлика або вушної раковини людини, спрямовує рух косяка риб і показує траєкторію руху переляканої зграї оленів, яка врозтіч тікає від хижака тощо.