Таємниця церкви

Убивство

Я Олег, зі мною мій брат, Олесь. Ми з ним на угорській службі. Вчителька Олеся, мене й його покликала на вверх там, де співає хор і піаніст.

Проводиться служба, священник починає читати Євангеліє, але почувся вистріл. Служба була припинена, я замітив, що піаніста не було.

Раптом почулися крики людей і всі вибігли. Крики людей ставали сильнішими, на тротуарі були трупи і калюжі крові.

Я схопив брата за руку і ми побігли в сторону базару. Було пусто, людей не було, але було тихіше ніж на території церкви.

Єдине, що спало мені на думку це подзвонити батькам.

-Алло!

-Алло! Чого, ви не на службі?

-Мам, там сталося вбивство.

Я постарався заспокоїтись, але в мене не виходило. Олесь також був схвильований, я старався і його заспокоїти, але та ж ситуація, як зі мною.

- Добре, синку! Йди додому!

-Добре, мам!

Базар був не далеко від дому, й тому ми швидко дійшли.

Вдома нас чекали батьки, але на мій номер подзвонили і я вирішив відповісти.

-Алло, хто це?

-Це поліція, вас викликають на допит!

-Мені, тільки дванадцять!

-Чекаємо, вас!

Я був здивований. Мене викликають на допит, в такому ранньому віці !«Що сказали?»-запитав мене тато.

-Мене викликають на допит!

-Що?