Розділ 9

Величезний крижаний купол щільно накрив чашу джерела, повністю блокуючи доступ до води. Повітря навколо різко похолоднішало, а холодний вітер заревів у скелях, намагаючись збити дівчат з ніг.

​— Останнє випробування вимагає не просто сили чи довіри, а повної єдності трьох сердець, — спокійно сказала Еліара, стаючи плечем до плеча з Оленкою та Ліною.

​Дівчата не вагалися ні секунди. Вони синхронно підняли обидва вже знайдені знаки — кришталеву краплю та сріблястий паросток. Найс розправив крила над їхніми головами, спрямовуючи потоки прозорого вітру, а Хмаринка спустилася ближче, додаючи своє лебедине сяйво.

​Оленка, Ліна та Еліара торкнулися одна одної вільними руками, заплющили очі й водночас усій душею випустили назовні всю свою любов, теплоту і безмежну відданість родині та лісу.

​У ту ж мить їхні амулети злилися в один осяйний сонячний промінь. Потужна хвиля світла та тепла вдарила у крижаний купол. Пролунав дзвінкий тріск, і масивна крига розсипалася на тисячі сяючих діамантів, які танули в повітрі, перетворюючись на теплі краплі роси.

​Джерело Живої Води вмить засяяло яскравим, блакитним світлом, забивши з новою, неймовірною силою. Дзвінкий живий струмінь рознісся по всьому лісу, зцілюючи останні сліди холоду.

​— У нас вийшло! — щасливо вигукнула Оленка, міцно обіймаючи сестер.

​Вода у джерелі заспокоїлася, ставши кришталево-чистою, а «Книга секретів магічного лісу» в руках Ліни сама зачинилася, м'яко спалахнувши золотим світлом на знак того, що таємницю розгадано, а ліс знову врятовано.