Розділ 19

— Але ви двоє все одно мої сестри! Навіть якщо ми й не повністю рідні по крові, — рішуче й тепло мовила Оленка, міцно обіймаючи Ліну та Еліару. — Справжня родина — це ті, кого ми любимо всім серцем!

​Дівчата посміхнулися й ще міцніше стиснули одна одну в обіймах.

​— І я думаю, що мама точно заслуговує знати всю правду, — продовжила Оленка, подивившись на сестер. — Вона так любить нас і стільки для нас робить. Повертаймося додому! Розповімо мамі про все, що сталося, та нарешті обіймемо Сніжка, Макса й маленького Лео!

​— Вона права, — погодилася Ліна, витираючи сльози щастя. — Мама повинна знати, яка у нас велика й дивовижна сім'я.

​Еліара з любов'ю подивилася на молодших сестричок:

— Я піду з вами до межі порталу. А коли ви будете готові — я завжди чекатиму вас тут, у Магічному лісі.

​Королева Флорі відкрила сяючий, теплий портал, який вів прямо до передпокою їхнього будинку.

​— Дякуємо за все! — вигукнули дівчата, прощаючись із Королевою, Зорянкою, Тіною та Еліарою.

​Зробивши крок у сяйво разом із Хмаринкою та Найсом, Оленка й Ліна опинилися вдома.

​У вітальні на них одразу чекав теплий прийом: білий кіт Сніжок м'яко вибіг назустріч і замурчав, маленький котик Лео радісно закрутився біля ніг, а песик Макс весело замахав хвостом, підбігаючи привітатися.

​Із кухні вийшла мама, здивовано подивившись на дівчат, які стояли посеред кімнати зі сяючими очима:

— Дівчата? А чому ви такі стурбовані й щасливі одночасно? Щось сталося?

​Оленка та Ліна переглянулися, взялися за руки й разом мовили:

— Мамо... сідай, будь ласка. Ми маємо розповісти тобі одну дуже важливу таємницю.