Розділ 18

Оленка щиро посміхнулася, дивлячись на Еліару, і також на секунду заплющила очі.

— Ми з тобою, старша сестро! — тихо, але впевнено прошепотіла Оленка, міцніше стискаючи її долоню.

​Коли золотисті хвилі зцілення повільно вщухли й заповнили весь Магічний ліс світлом та миром, дівчата розплющили очі.

​Темрява остаточно розвіялася! Перед ними стояла неймовірно гарна, струнка чорнява дівчина з ніжними й добрими очима. Це була справжня Еліара — магиня доброти. Вона тепло посміхнулася дівчатам, а з її очей скотилися сльози щастя.

​— Сестро! — радо вигукнула Ліна й першою кинулася їй на шию. — Я така щаслива, що ти нарешті повернулася!

​Оленка посміхнулася, обіймаючи їх обох. Але в її голові постало важливе запитання, яке вже давно турбувало серце. Вона подивилася на Еліару та Королеву Флорі й тихо запитала:

— А наша мама зі звичайного світу... Вона наша справжня мама чи ні?

​Еліара лагідно лагла Оленку по волоссю й м'яко мовила:

— Вона — найсправжніша мама у світі, Оленко. Вона подарувала тобі життя в людському світі й прийняла маленьку Ліну як рідну донечку.

​Королева Флорі підійшла ближче й доповнила з теплою посмішкою:

— Коли Еліара відправляла Ліну крізь портал, щоб урятувати від темряви, саме ваша мама відкрила своє серце для малюка. Вона любить вас обох однаково сильно й щиро. Магія створила вашу родину, але любов вашої мами зробила її незламною.

​Ліна та Оленка переглянулися з полегшенням та радістю.

​— Значить, у нас тепер є і мама вдома, і старша сестра Еліара у Магічному лісі! — щасливо мовила Ліна.

​Хмаринка весело замахала білими крильцями, сідаючи Еліарі на плече, а Найс поважно кивнув головою. Усі мешканці лісу раділи, адже спокій, світло й родинне тепло остаточно повернулися!