Таємниця білої голубки
Розділ 12
Королева Флорі уважно й з великою теплотою подивилася на сестер, а потім повільно підійшла до величного кришталевого дерева, що росло в самому центрі сяючого залу.
— Але зцілити Еліару буде зовсім нелегко, — мовила Королева, і її голос пролунав відлунням серед кришталевих гілок. — Її бідне серце багато років поспіль ховалося під товстим шаром темної магії та болю. Якщо просто спробувати використати проти неї сліпучу світлу силу — вона може перелякатися й закритися у своїй темряві ще сильніше.
— Тоді що ж нам робити? Як дістатися до її серця? — тривожно запитала Ліна.
Флорі лагідно торкнулася долонею прозорого стовбура дерева:
— Щоб зцілити її, потрібні три речі: справжня Пам'ять, щира Довіра і невиправна Доброта.
— А де ж нам їх знайти? — запитала Оленка, ступаючи крок уперед.
Кришталеве дерево вмить засяяло м'яким, райдужним світлом. На його тонких гілочках на очах у дівчат розквітли три маленькі, неймовірно красиві сяючі квітки.
— Першу квітку Пам'яті ви знайдете на самому дні Озера Спогадів, — мовила Флорі. — Другу квітку Довіри — у темній та загадковій Печері Тиші. А третю... — Королева лагідно посміхнулася й подивилася дівчатам прямо в очі. — А третю квітку неможливо просто знайти у світі. Її можна лише подарувати.
Хмаринка на плечі Оленки тихо ворухнула пір'ячком і здивовано прошепотіла:
— Тобто... нашу власну Доброту?
— Саме так, маленька , — відповіла Королева Флорі. — Вашу щиру, незламну доброту.
#1387 в Фентезі
Відредаговано: 12.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
