Розділ 7

Наступного дня Ліна знову пішла до школи, а мама — на роботу. Оленка залишилася вдома одна. Раптом із підвіконня злетіла голубка й тривожно мовила:

— Оленко, у магічному лісі знову щось не так! Ходімо швидше!

​Дівчинка заплющила очі й миттю опинилася у магічному лісі. На галявині її одразу зустріла королева Флорі.

— Що сталося? — запитала Оленка.

​До дівчинки підійшла схвильована Зорянка:

— Моя старша сестра, фея ночі Тіна, раптово зникла! Допоможи знайти її, будь ласка!

​Оленка заплющила очі й тихо звернулася до своєї стихії:

— Вітре, ти є всюди... Підкажи, де фея ночі, сестра Зорянки?

​Вітер лагідно торкнувся її щоки, і перед очима дівчинки постала віддалена поляна на самому кінці магічного лісу.

— Ходімо, я знаю, де вона! — впевнено мовила Оленка.

​Дівчинка рушила вперед, а Хмаринка летіла вгорі, роздивляючись стежки. Саме голубка першою помітила дівчинку з розкішним чорним волоссям та темними крильцями. Хмаринка одразу впізнала її:

— Ми знайшли її! Знайшли Тіну!

​Королева та Зорянка підійшли ближче.

— Сестро, чому ти втекла? Ми так хвилювалися! — запитала Зорянка.

Фея ночі здивовано подивилася на неї:

— Втекла? Та ні, я не тікала, я просто гуляла. Ну що ж, ходімо додому!

​Королева Флорі з посмішкою повернулася до Оленки:

— Бувай, Оленко! Дякуємо тобі!

— Бувайте всі! — відповіла Оленка й сміливо увійшла в сяючий портал.

​Повернувшись додому, дівчинка побачила Ліну, яка якраз прийшла зі школи:

— Привіт, Ліно! Я була в магічному лісі! Ми з Хмаринкою допомогли знайти фею ночі, сестру Зорянки.

Ліна здивовано подивилася на Оленку:

— Ого, я й не знала, що в Зорянки є сестра...

Хмаринка плавно сіла поруч і мовила:

— Є! У Зорянки є сестра — Тіна, фея ночі.