5

Коли техніки повернулися до головної зали, світло вже працювало нормально, а діти, оточені дорослими, вирізали паперових привидів і малювали гарбузові ліхтарики. Від паніки не залишилось і сліду, але в повітрі все ще стояв запах гару та легка напруга.

— Ну, що там? — спитав Грейсон. — Десь перегоріли дроти?

Кайл усміхнувся, відчуваючи полегшення після несподіваної пригоди.

— Не зовсім. Маленькі «монстри» вирішили підтримати наше свято, — він кивнув у бік вентиляції. — Десяток старих експериментальних щурів вижили після аварії в біолабі. Вони й влаштували нам веселе свято. Ми всі знищили.

— Сподіваюсь, що всіх, — Рен не був впевнений, що хтось зі щурів не втік.

— Тільки не розповідайте дітям, — прошепотів Грейсон.

— Звичайно, — погодився Кайл. — Скажемо, що це привиди вирішили перевірити, хто тут найсміливіший. Але нам вдалося їх прогнати.

Кайл підійшов до групи дітей, де одна дівчинка із серйозним виглядом розповідала, що чула голоси з шахт.

— Голоси? — Кайл усміхнувся. — Ну ось, значить, свято вдалося. Навіть під землю справжні монстри зазирнули. Але ми вже їх вигнали, не хвилюйся, Еббі.

Діти засміялися, напруга спала. Хтось знову увімкнув музику, тиху, скриплячу — то були старі записи з архіву, які збереглися ще з довоєнних часів. Кайл обернувся до своїх друзів. Ті стояли біля стіни, дивилися, як діти розважаються, забувши про нещодавній страх.

— Хелловін вдався, — хмикнула Клер, відкушуючи шматочок гарбузового печива. — Навіть «монстри» завітали до нас. Треба буде обов’язково повторити в наступному році.

— Тільки наступного року краще без монстрів, — пробурмотів Рен.

Кайл з Клер розсміялися. Незважаючи на те, що вони не показали такого страху, як Рен, але в душі вони теж добряче налякалися. Проте вони раділи, що все закінчилося добре. І наступного року вони краще підготуються до свята, щоб більше не було подібних несподіванок.