Глава 1

Надія приїхала додому на вихідні,  дівчина вийшла із автобуса. Її зустрів батько, повісив сумку доньки на руль велосипеда і вони рушили селом. 

- Тату, як там мама, бабуся й дідусь?

- У них все добре. У бібліотеці завтра буде зустріч із письменницею, яка виросла у нашому селі, із Аліною Вовк. Хочеш завтра прийти?

- Я подумаю.

Надія дівчина висока, струнка, у неї довге волосся, вона руда, у неї зелені очі, на обличчі є ластовиння. 

Святослав теж високий, ні худий,  ні стрункий, теж рудоволосий, але у нього коротке і кучеряве волосся, а у Надії воно пряме й підкручене тільки на кінчиках. Донька схожа ззовні на свого батька, тільки ніс у неї трохи гачкуватий, як у Оксани і дівчина цього соромиться. 

Нарешті батько і доньки прийшли до двору, він великий, на території ростуть різноманітні дерева, кущі, квіти, є яблуні, вишні, горіх, черешні, груші, абрикоси, шовковиці. Зараз квіти цвітуть осінні. Є кущі малини, смородини, порічок, аґрусу.

Надія відкрила велику зелену хвіртку і зайшла у двір, а Святослав завів велосипед у двір, вийшла з будинку Оксана і допомогла доньці занести сумку, а чоловік завів велосипед у один із сараїв, у той, в якому зберігається приладдя для городі і є місце для велосипедів, а їх у сім'ї аж три. Потім чоловік закрив фіртку, замкнув її й пішов перевіряти чи все зроблено по господарству. А воно у сім'ї чимале: три корови, дві кози, є і вівці, і кури, і качки, гуси, індики, п'ятеро свиней, і кролі, і 2 собаки, двоє котів. За допомогою господарства сім'я Науменків має додатковий дохід. Вони продають молочні продукти, м'ясо, те, що виростили на немаленькому городі, недавно викупили ще один у сільської ради, у сусідній хаті ніхто не живе, вони викупили весь двір і об'єднали його зі своїм, хату знесли, а сад розширили, з нього теж у місті дещо продають. У сім'ї є й автомобіль, бо не автобусом же возити все на базар. Вони мають свою точку. Робота у школі скоріше для душі, а не для заробітку. 

Надії могли б зняти і квартиру, але вона сказала, що жити у гуртожитку буде веселіше. Із сусідами їй пощастило. Після навчання дівчина планує жити й працювати у рідному селі. 

Після того, як Святослав усе перевірив, він повернувся у будинок і побачив, що Надія перевозить свої речі з другого на перший поверх, у іншу кімнату.