РОЗДІЛ VIII

— Кхоранська мафія, готуйтесь до бою!

— Прийнято, бос! – Пролунав хор голосів.

Найбільша зала у штабі була заповнена бійцями. На дворі сонце тільки зійшло, а всі вже були на ногах. Ми готувалися до бою. Нещодавно агентам вдалося знайти Єна, а тому, після трьох денної евакуації жителів і захисту вже перевезених до підземних ангарів, ми готувалися до облоги його штабу.  Бійцям вдалося дізнатися, що у нього є своя команда, яка і допомагає йому у всіх його злочинах. Теоретично, ми маємо справу з окремою організацією, що звичайно збільшує їхні шанси на перемогу, проте у нас їх все-одно більше.

— Отже так, «Вершники Апокаліпсису», «Вогненні ящірки», «Темні саламандри», «Водяні Змії» та те, що залишилося від «Нічних шакалів», йдуть зі мною у наступ. «Люті тигри», «Смертоносне жало» (аскери, які керують отруйним туманом) та «Орлиний зір» - відправляються патрулювати місто. Решта - «Підземні  дракони», «Кажани» (здібність – нічний зір) та «Айро» (керують металом) - залишаються захищати жителів. Я сподіваюсь все зрозуміло? – На останньому реченні, у моєму голосі прозвучав метал, тому всі прийняли єдине правильне рішення – вклонилися і покинули залу.

Біля штабу, на мене залишилися чекати п’ять підрозділів, і разом з ними, я відправилася до місця, де мав ховатися Єн. Прибувши на місце, ми оточили штаб. Вибивши двері, ми проникли всередину, але замість штабу, ми натрапили на порожню кімнату. На стіні, прибитий кинджалом, висів конверт. Я відкрила його і, прочитавши, впустила на землю. Я вибігла з кімнати, сіла в машину і вирушила до штабу.

Я вже не бачила, як Зарія підняла лист і прочитала його. У листі було сказано:

«Шаіса у нас, якщо хочеш її повернути, приходь на місце нашої першої «зустрічі». Я сподіваюсь, що ти хочеш врятувати свою молодшу сестру».