Минуло три дні, а все, що змогли дізнатися Зарія та Каріста, обмежувалося лише тим, що чоловіка звали Єн і він був двічі арештований за спробу вбивства, проте, його вину не було доведено. Я була не надто задоволена результатом, але нічого зробити не можна було. Складалося враження, що хтось старанно замітає сліди.
Решта днів тижня, а їх було чотири пройшли в жахливій метушні, з одного зі складів мафії було викрадено особливий артефакт. Зроблений силою одного з перших членів організації, він підсилював здібності аскерів і був небезпечний. Його намагалися викрасти неодноразово, але жодна спроба не закінчувалася успішно, окрім цієї. Всі сполошилися і почали шукати хоч якісь зачіпки, але знайшли тільки записку, залишену викрадачем. В ній було написано наступне:
«Не шукай зустрічі зі мною, я знайду тебе сам. Скоріш за все, тобі вже відоме моє ім’я, тож представлятися не бачу сенсу. Таємничий бос, це попередження, відай мені владу над Йокгарою добровільно, або я заберу її силою.»
Як ви могли здогадатися, я не збиралася віддавати місто абикому, однак це повідомлення дало нам зачіпку. Викрадачем мог бути тільки Єн, і всі «Вершники» це розуміли. За ним було відкрите полювання. Його шукали всі підрозділи Кхоранської мафії, ми день і ніч патрулювали вулиці міста, поки однієї ночі, не сталося те, до чого ми не були готові.
Під час патрулювання «Нічних шакалів», над містом пронісся промінь світла, і був він далеко не звичайного походження. Про те, що ми маємо справу з аскером ми дізналися лише тоді. Промінь, явно під силенний артефактом, був здібністю, яка дозволяла власникові проникати у свідомості тих, хто бачив це світло. Воно заворожувало і не давало жертві чинити опір.
Єн зводив воїнів з розуму, підкоряв їхню волю собі, брав під контроль їхні сили і змушував їх знищувати своїх власників. В цю ніч загинуло не мало вірних бійців, проте їхня невдача стала нам уроком. І якби це не було сумно, часто люди починають братися за розум лише тоді, коли втрачають щось цінне. Над Йокгарою нависла небезпека і небезпека не проста. Всі жителі міста були евакуйовані до бункерів неподалік від головного штабу мафії, а самі мафіозі, якби це абсурдно не звучало, стали на захист міста.