Глава 14. Анна

Анастасія так скривилася, немов проковтнула лимон. Мене це потішило. Я більше не обслуга. Сьогодні я така ж гостя світської вечірки, як і вона. І принцесі доведеться прийняти цей факт. Ніколи не думала, що я така негідниця. Віктор взяв мою руку і поцілував її. Щоб усі бачили, як він в мене по вуха закоханий. Спектакль, але було дуже приємно. Його палкі губи обпекли мою шкіру, і я мимоволі здригнулася. Вагітна принцеса знову скривилася, підхопила під руку свого благовірного і потягла його в зал танцювати. Віктор знову поцілував мені руку, хоча тепер на нас ніхто не дивився.

 – Ти занадто напружена, – зауважив він. – Анастасія жахливо вихована. Батьки розбестили її. Зіпсували дівчинку. Зовсім не вміє поводитися. Можу лише поспівчувати Роману. Так що не звертай на неї уваги. Вона тебе більше не образить.

– Тобі легко казати. Сьогодні тут всі будуть дивитися на мене косо. Я ж казала, мій імідж вибивається із загальної картини снобізму і розкоші, – я прибрала руку, але він знову взяв мою долоню і погладив її. Мені стало спокійно і добре.

– Так плюнь на них. Не брендовий одяг робить людиною, повір мені. Я піднявся з низів і відмінно знаю, хто тут скільки коштує. За більшість цих розцяцькованих ляльок я не дав би і ламаного гроша. Тому і звернувся до тебе за допомогою. Ти ж не віддаси мене їм на розтерзання? – розсміявся він і стиснув мою долоню. Я зрозуміла, що готова на все, заради цього чоловіки. Або майже на все ...

– Ти вмієш вмовляти, – я більше не намагалася звільнити руку.

До залу почали приходити гості. Поважні чоловіки в чорних смокінгах. Поруч з ними розкішні жінки. Світські левиці змагалися дорогими парфумами і діамантами. Таку велику кількість ювелірних прикрас, зібраних в одному місці, я бачила тільки в вітринах магазинів. Хутряні палантини і манто огортали оголені плечі гордих красунь. Гостей було набагато менше, ніж на весіллі Філатових. Столи на чотирьох, і тут до мене дійшло, що сидіти мені і Віктору доведеться поруч з Анастасією і її чоловіком. Роман поставився до мене доброзичливо. Анастасія буде змушена терпіти моє сусідство. Справжні тортури для бідолахи! До нас підійшов чоловік у віці з ефектною дівчиною. Чи то дочка, чи то внучка. Виявилося, – наречена. Віктор представив мене як свою дівчину. Чоловік галантно поцілував мою руку, дівчина оцінила мою сукню і глянула на Віктора. Немов запитала, чи при здоровому він розумі? Чоловік виявився головою металургійного комбінату. Його супутниця – студентка університету. Як тільки вони відійшли від нас, Віктор нахилився до мого вуха:

– Перестань так хвилюватися. Ти на голову вища за них усіх.

– Чому? – здивувалася я.

– Ти не продаєшся, – губи Віктора випадково торкнулися кінчика мого вуха.

Його дихання лоскотало мою шию.

– Ну що, я тебе переконав? Продовжимо виставу. Голову вище, цинізм в очах і отруйна посмішка на обличчі. За прикладом далеко ходити не треба. Подивися довкола . Це легше, ніж зображати пристарілу пані. Ти зможеш.

– Я постараюся, – прошепотіла у відповідь. – Але навряд чи вийде. Під їх поглядами відчуваю себе немов голою, – зізналася я.

– Ти добре виглядаєш, – підбадьорив мене Віктор. – Повір. Я б хотів знову побачити тебе в образі Єви.

– Не дочекаєшся, – розсміялася я.

Мені слід було образитися. А замість цього я втрачала голову, і мені було безумовно приємно.

– Знаю, і мені дуже шкода, – Віктор провів тильною стороною долоні по моїй спині, і серце забилося як скажене, намагаючись вискочити з грудей. У мене перехопило подих.

– Припини негайно, – прошипіла я, коли прийшла до тями. – Що ти собі дозволяєш?

– Ти ж моя дівчина, – сказав він. – Я повинен проявляти до тебе ніжність.

Так звісно. А я вже прийняла це за правду. Треба ж нам якось показувати свою божевільну закоханість оточуючим? Я притулилася до Віктора і поклала голову йому на плече.

– Так набагато переконливіше, – задоволено промовив Філатов, погладжуючи мою талію.

У мене знову закрутилася голова, і я коротко чмокнула його в щоку. Якщо так далі піде, добром це не скінчиться.

– Бачиш, у тебе майже все виходить. Тільки дивись на мене холодним поглядом і уяви, що я мішок з грошима. І ти відразу станеш схожа на світську левицю. У них на обличчі завжди гордовитість бореться з жадібністю. Важко вгадати, що переможе, і це надає їм загадковості.

Я розсміялася і ткнулась головою йому в груди.

– Анно, ти чудова, – захоплено зізнався Віктор. – Це краще, ніж зарозумілість. Твоя безпосередність поза конкуренцією. Так наші пані вести себе не вміють. Ти не залишила їм жодного шансу.

Згодом до нас підходили привітатися інші гості. Жінки дивилися на мене із зарозумілим здивуванням. Я відповідала їм широкою посмішкою щасливої ідіотки. Я ж втратила голову від такого щастя! Сам Віктор Філатов вибрав мене з безлічі претенденток на його серце і капітали! Чоловікам було все одно, що на мені надіто. Вони ведуть справи з Віктором. А те, як виглядає його дівчина, для бізнесу неважливо. Я розуміла, що жінки в своє коло мене не приймуть. Ну й добре, переживу якось. Я туди ніколи не хотіла. Тим більше, це ненадовго. Віктор скоро поїде, і я більше ніколи не перетнуся з самовпевненими світськими пані. Формальні вітання закінчилися. Віктор простягнув мені руку: