Таємниче місто
Епілог
Соня тримала маленьке янголятко з ясними зеленими очима, точнісінько такими ж як і в її татка. В них народилась донечка, яку вони назвали Аврора.
- Як богиня ранкової зорі? - запитував Влад коли вони обирали ім’я.- Хм.. а мені подобається.
Хлопець пробігся пальцями по поличці і дістав велику книгу з червоною шкіряною обкладинкою.
- Десь тут було...- зашелестів він шершавими аркушами.- Ось: “В м'якому світанку, коли перші проміння сонця ледь торкаються горизонту, з'являється Аврора. Вона, як пробудження світла серед нічної темряви, крилата дочка небес, розсипає золоті струмки по небокраю. В її волоссі - мерехтять зорі, а очі сяють, мов чисті джерела. В руках вона несе факел, яким освітлює шлях новому дню, розсипаючи рожеві та золоті відтінки по всій землі.” - прочитав уривок.
- Тепер я точно закохана в це ім’я. - м’яко посміхнулась Софія.
Макс познайомився з дівчиною і перетворився в закоханого підлітка, який пише вірші і співає серенади під вікнами. А чому б і ні?
Щодо Леоніда Марковича, то він відчайдушно намагався всіх підкупити, що тільки погіршило ситуацію, і його запроторили до в’язниці на дуже солідний термін.
Смерті припинились і місто поверталось до нормального стану, до того стану який був до появи того проклятого напою.
Що ж, багато людей не повернуться старого життя, але тепер мають змогу почати нове, я думаю, набагато краще.
#3105 в Любовні романи
#299 в Детектив/Трилер
Відредаговано: 16.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
