8.1.

Вдома Соня відразу взялась читати книги по хімії, щоб наступного разу їй було легше працювати в лабораторії. 
- Боже, де в тебе знаходяться сили після сьогоднішнього дня ще читати книги? - заглянув у кімнату Влад. 
- Просто хочу краще орієнтуватися наступного разу.
- Маленька, я розумію, що твій синдром відмінниці не дає тобі покою, але не забивай собі цим голову. Ми ж не збираємось і в правду вступати в академію?
- Ні. Ти, мабуть, правий. Щось я сильно вжилась в роль. 
- В мене є краща ідея на вечір, аніж вивчення хімії.
- Яка ідея?
- Дай мені 10 хвилин і сама все побачиш. 
- Добре.
Через обіцяний час хлопець знову зайшов до кімнати.
- Ходімо.- взяв він кохану за руку.
Вони зайшли в ванну кімнату і Соня побачила запалені свічки, рознос з свіжими фруктами і двома келихами ігристого. 
- Вау, як ти підготувався!
- Нам обом потрібне повне розслаблення, тому єдина хімія, про яку я хочу думати, це хімія, яка виникла між нами. 
Влад підійшов до дівчини ближче і почав її повільно роздягати. Соня по слідувала його прикладу, і стала допомагати коханому теж звільнитись від одягу. Через хвилину вони вже стояли абсолютно голі один навпроти одного. Хлопець провів пальцями по шиї дівчини. 
- Яка ж ти гарна. - поцілував він її ніжно в губи.
Влад подав руку Соні і вони залізли в ванну з пінкою. Хлопець подав келих ігристого вина дівчині. Софія зробила ковток і всі її рецептори в роті огорнув солодкий смак з квітковими нотками. 
- Ммм... Яке смачне!
- Це одне з хоббі хобі мого дідуся. Він живе зараз в Іспанії і час від часу відправляє мені на пробу пару пляшечок. 
- Йому на аукціон треба його виставляти. Воно неймовірне. 
- Як він каже, що це для душі і тіла, а не для продажу. 
- Ну тоді мені пощастило скуштувати це вино.- посміхнулась Соня. 
- Коли це все закінчиться, обов’язково вас познайомлю. Впевнений, що ти йому сподобаєшся.
На цих словах дівчина трохи напружилась. Знайомство з ріднею, спільна поїздка за кордон - все це якось звучало занадто серйозно. Не то щоб Соня цього не хотіла, але це викликало легку схвильованість. 
- Мені здається, чи ти стала якась напружена після моїх слів? Ти не хочеш знайомитись з моєю сім’єю? Якщо так, то так і скажи, я зрозумію якщо для тебе це занадто швидко. 
- Все нормально, просто знайомство з ріднею коханої людини завжди викликає хвилювання. А що якщо я їм не сподобаюсь? 
- Ну по-перше я занадто добре їх знаю і ти обов’язково їм сподобаєшся, а по-друге навіть якщо всі зірки стануть в формі слова “Ні” і мої рідні будуть проти, це нічогісінько не змінить. Я доросла людина і сам можу вирішити з ким мені провести все своє життя. Тому тобі немає чого хвилюватись.
- Провести все життя?
- Хотілось би більше, але поки так.- хмикнув Влад.
- Ти так далеко плануєш наше життя? 
- Навіть більше ніж ти уявляєш. 
І в цей момент хлопець підняв блюдце з фруктами, під яким була схована обручка. Соня перелякано подивилась на Влада.
- Що це??
- Цей світ занадто жорстокий, щоб відкладати життя на потім. Ти станеш моєю дружиною? 
Дівчину огорнув такий шок, що вона не знала що сказати. 
- Ти можеш не квапитись з відповіддю. Я буду чекати стільки скільки це потрібно. 
- Я не хочу довго думати. - прошепотіла Софія і поцілувала хлопця в губи. - Можливо, це буде саме шалене і необдумане рішення, але я тебе кохаю... І я згодна стати твоєю дружиною. Але ти добре подумав? Я ж не зможу народити тобі дітей. 
- Тут немає про що думати. Я тебе кохаю і цього мені достатньо щоб провести з тобою все життя.