Таємниче місто

6.3.

Соня
Господи, як хочеться щоб все це був лише страшний сон. Більше всього на світі я не хотіла знову зустріти Андрія. Здавалося, що я вже пропрацювала  все, що між нами було і встигла його забути. Але ця зустріч прошибла мене наче струмом. Не розумію, що йому ще від мене потрібно. Можливо, такого нарциса як Андрій, дуже зачепило, що від нього пішли. Але згадуючи минуле, я не пішла, а бігла не оглядаючись. Як добре, що тоді Влад вчасно з’явився поруч. Страшно уявити, що міг зробити цей псих. І зараз коли я відчуваю як Влад гладить мене по волоссю, я відчуваю себе в безпеці. З цим чоловіком я не хочу ні про що думати, повіки важчають і я швидко поринаю в сон.
Я сиджу в кімнаті з Сніжком, а поруч бігають двоє дітей - хлопчик і дівчинка. Візуально вони одного віку, десь роки 4, і дуже схожі між собою. Я бачу їх вперше, але відразу розумію, що це мої діти. Вони вибігають з кімнати і тікають в темряву. На цьому сон обривається, а я спантеличено відкриваю очі.  Емоції змішані, сумбурні. 
Влада поруч немає. Мабуть пішов по своїм справам, не завжди ж йому зі мною панькатися. Поруч Сніжок гризе свою іграшку. Треба відволіктися, та і Сніжок вже засидівся в будинку. Накидаю куртку і гукаю за собою на вулицю цуценя. Його не потрібно довго просити. Як тільки йому дають добро, радісний вилітає на подвір’я. Маленький друг пробігає декілька кіл навколо будинку поки заспокоюється і всідається поруч зі мною.
- Розігрів лапи, маленький?
Той лише вдоволено махає хвостом. Щоб не чимось зайняти себе і відволіктись починаю вчити з цуценям деякі команди. 
- Сніжок, сидіти! Молодець! А тепер лежати! 
Домашній улюбленець хоч і трохи не вміло, але швидко починає виконувати перші команди. Я так поринула в процес, що навіть не помітила як до нас прийшов Влад.
Один погляд оживляє спогади. Боже, невже ми зізнались один одному в коханні? Тепер я абсолютно впевнена, що саме кохаю цього чоловіка, але що як він сказав мені це бо йому мене шкода?  Навіщо йому така як я? Я не зможу народити йому дітей і створити повноцінну сім’ю. Моя голова вперто не хоче про це думати. Не зараз. В цей момент я просто хочу бути з ним, бути щасливою. Хоч і можливо на коротку мить. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше