Невже Влад хоче познайомити її зі своїми батьками?? До такого Соня точно не була готова. Тільки вчора вони розібрались в своїх стосунках. Дівчина почала хвилюватись, але випитувати у хлопця нічого не стала. Дай бог вона не так його зрозуміла.
Вони приїхали в кав’ярню Владислава і сіли за його улюблений столик біля панорамного вікна. Від хвилювання у Соні почали пітніти руки.
До закладу зайшов високий худорлявий хлопець і підійшов до їхнього столику.
- Сонь, знайомся це мій однокласник Макс. Я тобі за нього говорив, він працює патологоанатом в першій міській лікарні.
Дівчина видихнула. Знайомство все таки не з батьками. А вже встигла надумати бог знає чого.
- Приємно познайомитись,- Макс м’яко потиснув дівочу руку .
- Я розказав йому твій план і він готовий нам допомогти.
- Воу це дуже круто,- зраділа дівчина,- але вибач за питання, навіщо це тобі?
- Я теж втратив близьких для мене людей, тому хочу знайти винуватців.- навіть з якоюсь злістю процідив крізь зуби Макс.
- Вибач, я не знала. Я теж втратила тата й подругу, тому розумію тебе.
- Все нормально. В мене не багато часу, тому перейду до діла. В нас є екземпляр цієї речовини, яка так летально впливає на людей, ми зможемо виявити чи міститься вона в продуктах, які активно продаються на ринку. Але на нашу лабораторію виділяється обмежена кількість реагентів, тому я зможу використовувати лише один на день, щоб мене не викрило моє керівництво.
- Це все одно дуже добре. Може нам підфартить і ми не витратимо багато часу на пошуки. А ще я можу пошукати більше інформації в бібліотеці щоб ми змогли скоротити список підозрюваних продуктів.
- Супер. Ну що, команда, коли починаємо? - запитав Влад.
- Завтра керівництво буде відсутнє, тому пропоную розпочати завтра.
- Що перевіримо першим?- запитала дівчина.
- Я пропоную почати з побутової хімії. Її купують всі і купують регулярно.- запропонував Владислав.
- Супер, тоді на вас аналіз продукції і їх закупка а на мені робота в лабораторії.- продовжував Максим.
- По рукам.