3.1.

Ранкове проміння сонця бігало по обличчю Соні, вона відкрила очі і зрозуміла, що знаходиться не в себе вдома. Вона підірвалась з ліжка і хаотично почала роздивлятись все довкола. З вигляду з панорамних вікон вона зрозуміла, що була в часному будинку. 
- Не знаю як і для чого я сюди потрапила, але треба робити ноги звідси.
Соня відкрила двері в коридор. Наче тихо і нікого немає. Вона пішла далі і опинилась на кухні.
- Ти вже прокинулась? - налякав її голос Влада.
- Де я? І як я тут опинилась?
- Ти в мене вдома. Вчора ти вирубилась після декількох коктейлів і я привіз тебе сюди. Я не став корпатись в твоїй сумці щоб знайти ключі від твоєї квартири, тому привіз тебе до себе. 
- А між нами вчора...- ніяково почала Соня.
- Нічого не було,- усміхнувшись продовжив Влад.
- Боже, як була ботаном так ним і залишилась. Навіть відірватись нормально не можу,- іронічно посміхнулась дівчина.
- Сонь, ти дуже мила, ніжна дівчина, а ці всі прокурені клуби, тусовки, алкоголь - не для тебе. Я впевнений, що ти там була вперше і почувалась як не в своїй тарілці.
- Це було так помітно? - ніяково запитала дівчина.
- Ну якщо чесно, то так.
- Я просто хотіла перезавантажитись, зробити щось нове, драйвове, і почати життя з нового аркуша.
- Організуємо ми тобі перезавантаження, але в більш приємний спосіб, - приобійняв дівчину за плече Влад.- А зараз переодягайся і пішли снідати.
- Але якось не готувалась до цієї ночівлі, в мене немає інших речей.
- Поки ти спала, я вже з’їздив в магазин і взям тобі зручні речі. Сподіваюсь вгадав з розміром. І забігаю на перед, ти мені нічого не винна.
- Коли ти тільки встиг,- ніяково посміхнулась дівчина.
- Сам не знаю, - посміхнувся Влад у відповідь,- Твої речі в кімнаті на ліжку.
Соня зайшла в кімнату. Елементи дерева і каміння, великий камін, чоловічі парфуми на журнальному столику - все це видавало, що це спальня Влада. Посередині кімнати стояло масивне широке ліжко, а на ньому обережно складені речі. 
Дівчина не довго думаючи почала приміряти одяг. Білий і дуже м’який просторий светр, який спадав на одне плече та класичні сині джинси. Влад навіть потурбувався і взяв пару теплих білих шкарпеток. Все разом виглядало дуже мило і комфортно.

Соня вийшла на кухню. Влад робив каву і спочатку не помітив її.
- В тебе гарний глазомір - хмикнула дівчина. 
- Оо ти вже тут, тобі дуже личить. Добре, що вгадав з розміром. Я вже приготув нам сніданок, сідай.
- Вау! Повторюсь ще раз, коли ти тільки встигаєш.
Сніданок пройшов за милою бесідою. Вони говорили, сміялись, дивились один одному в очі. Наче не існувало більш нічого. 
- Щось я в тебе засиділась, треба вже замовляти таксі додому.
- Ну вже ні, цього разу я вже точно відвезу тебе сам.