Наступний ранок Соня все ж вирішила почати з газети. За цей тиждень померло 10 людей, але більше ніяких зачіпок не було. Що ж будемо чекати звістки від Влада. Щось Софія сьогодні засиділась зі своїми роздумами, що вже запізнювалась на роботу, тому накинула пальто і швидко побігла до крамнички.
Біля крамнички було людно, якісь працівники знімали вивіску і фарбували фасад в рожевий колір.
- Що тут відбувається? - ошелешено запитала Соня.
До неї зі спини підійшла худорлява білявка- донька Генадія Сергійовича.
- Я вирішила зробити тут салон краси, тому ти тут більше не працюєш.- з кам’яним обличчям повідомила та.
- Як? Куди.. куди ж мені?
- В нас є вакансія прибиральниці. Або будеш прибирати, або іди куди хочеш, мене це мало цікавить.
- Іди до біса, стерво! - вирвалось у Соні з язика, але забирати свої слова назад не хотіла.
У білявки округлилися очі, але перш ніж вона встигла щось сказати, Софія вже розвернулась і з піднятим підборіддям пішла.
По дорозі додому швидко набрала повідомлення Владу:
- Які плани на вечір?
- Є якісь пропозиції?
- Так, я планую напитись.
- Емм.. щось трапилось?
- Так, але про це на місці. Сьогодні ми їдемо в клуб!