Таємниче місто

Розділ 2.

Сонце заповнило всю кімнату, що бувало досить рідко в цю пору. Соня мляво відкрила очі і побачила, що на годиннику було 11:30.
- Оце так відпочила після наших пригод. - сказала про себе.
Дівчина швидко поснідала, зібралась і поїхала в лікарню. Вона дуже хвилювалась за Машу і хотіла поговорити з нею. Їй було не зрозуміло чому вона так вчинила.
Лікар повідомив, що нічого серйозного і Марія швидко піде на поправку, але ще пару днів треба побути в лікарні. Вони поставили їй крапельницю щоб очистити організм, бо за аналізами дівчина щось вживала. Але що це саме було виявити не вийшло.
- Марія вже прокинулась, тому можете її навідати.
- Дякую лікарю.
Соня не сміливо зайшла до палати.
- Привіт.
- Привіт.- хрипко відповіла Маша.
- Як ти себе почуваєш?
- Вже краще, дякую.
- Маш, скажи мені, чому ти так вчинила? Що трапилось? Я так злякалась за тебе.
- Я не знаю... Я наче була в тумані і нічого не розуміла. Я чесно не розумію, що трапилось.- почала плакати дівчина.- Ти мабуть вважаєш мене божевільною?
- Ну що ти таке кажеш? Я з тобою, чуєш? І все буде нормально.
Соня тримала Машу за руку, а в її голові було більше запитань ніж відповідей. Але вона пообіцяла собі, не дивлячись ні на що, дізнатись що трапилось.

Ніколь Мей

Подобається

#4985 в Любовні романи
#750 в Детектив/Трилер

У тексті є: ніжна героїня, зеленоокий красень, загадкові смерті

Відредаговано: 16.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись