Макош і Жива

Мокош — це давньослов'янська богиня, покровителька жінок, родючості, домашнього господарства і ремесел. Вона також вважається богинею землі, оскільки відповідає за урожай і плодючість землі. Мокош часто зображується як жінка, що пряде або тікає, символізуючи творчість і плодючість.

Жива — це богиня життя і води в давньослов'янській міфології. Вона вважається джерелом всього живого, включаючи рослини, тварин і людей. Жива також асоціюється з ріками, озерами та джерелами, які вважаються символами життя і плодючості. Вона часто зображується як прекрасна дівчина або жінка, що виходить з води або стоїть біля джерела.
Розберемо по черзі  та перша в нас Макош і її значення  для  українців

Мокош була однією з найважливіших богинь в давньослов'янській міфології, особливо для жінок. Вона була покровителькою жіночих ремесел, таких як ткацтво, прядіння та шиття, які були важливими в домашньому господарстві. Мокош також вважалася богинею родючості та материнства, оскільки вона допомагала жінкам в народженні дітей.

Мокош була також богинею землі та урожаю. Вона дбала про землю, забезпечуючи її плодючість і захищаючи врожай від шкідників і негоди. Це робило її важливою богинею для селян і фермерів, які залежали від успіху своїх врожаїв.

В українській культурі Мокош вважається символом жіночої сили, творчості та плодючості. Вона часто зображується на вишиванках і в народному мистецтві, а її ім'я використовується в народних піснях і прислів'ях. Мокош також вважається покровителькою жінок, особливо тих, хто займається ремеслами або веде домашнє господарство.
Наступна в нас  Жива 

Жива, як богиня життя і води, мала велике значення в давньослов'янській міфології. Вона вважалася джерелом всього живого на Землі — від рослин до тварин і людей. Жива була покровителькою рік, озер і джерел, які вважалися символами життя і плодючості.

В українській культурі Жива часто зображується як прекрасна дівчина або жінка, що виходить з води або стоїть біля джерела. Її ім'я використовується в народних піснях і прислів'ях, а її образ — в народному мистецтві.

Жива вважається символом життя, плодючості та води. Вона є покровителькою всього живого, включаючи людей, тварин і рослин. Жива також вважається богинею, яка захищає водні ресурси та дбає про їх чистоту.

В українській традиції Жива також вважається покровителькою родини та дому. Вона допомагає утримувати гармонію в сім'ї, захищає дітей і допомагає в розвитку. Жива також вважається богинею кохання і вірності, оскільки вона допомагає зберігати любов і вірність в сім'ї.
Обидві богині відіграли важливу роль у житті слов'янського народу. Вони були об'єктом пошани та вірувань, і до них зверталися з проханнями про плодючість, достаток і захист. Люди вірять, що Мокош і Жива піклуються про благополуччя землі і її обителей, і вони віддавали шану цим могутнім богиням через ритуали, обряди та жертвоприношення.
Жінки часто звертались до богинь Вони молилися Мокош і Живі, просячи благословення на майбутнє подружжя і родину. Жінки приносили жертву зерном і квітами, сповненими символікою плодючості, і виконували ритуали, які символізували їхнє бажання мати дітей і зберегти їхню родючість.

Мокош і Жива були також охоронцями жіночої сили та материнства. Вони вважалися покровительками пологів, і жінки зверталися до них за допомогою і підтримкою під час вагітності та пологів. Вони вірили, що ці богині дарують силу і здоров'я, а також охороняють дітей від злих сил.

Мокош і Жива були також пов'язані зі створенням і збереженням життя. Їхній культ часто включав обряди, пов'язані з посівами та зборами врожаю, а також з доглядом за тваринами. Люди вірили, що ці богині впливають на ріст рослин, розмноження тварин і загальну родючість землі. Вони зверталися до Мокош і Живи, просячи про достаток і врожай, і вірили, що ці богині мають велику силу в цих справах.

Таким чином, Мокош і Жива були важливими фігурами у слов'янській міфології, втілюючи в собі жіночу силу, плодючість і материнство. Вони були не лише покровительками жінок, але й всього живого на Землі. Їхній культ був пов'язаний з обрядами, які мали на меті забезпечити благополуччя і достаток, а також зберегти життя і родючість. Через це вони займали важливе місце в житті давніх слов'ян, відіграючи ключову роль у їхніх релігійних віруваннях і обрядах.