Конференц-зала ради акціонерів цього ранку була неприродно тихою. Важке повітря ніби тиснуло на плечі, а напруження відчувалося навіть у дрібницях — у приглушених звуках відсунутих стільців, у поглядах, які акціонери кидали один на одного, у стриманому тоні секретарки.
Амелія сиділа на чолі довгого столу з холодним і суворим виразом обличчя. Сьогодні вона навіть не намагалася підтримувати звичну ввічливу атмосферу.
Картер, який сидів праворуч від неї, виглядав незвично серйозним і мовчазним, лише зрідка постукуючи пальцями по столу від роздратування.
Гарольд Мейсон, як завжди, поводився так, ніби був найвпливовішою людиною в кімнаті, хоча його частка акцій була найменшою серед присутніх.
Сивочолий інвестор Річард Коул нервово переглядав фінансові документи, явно відчуваючи, що щось не так.
Мадам Селін Фонтейн, яка володіла мережею медіакомпаній, мовчки спостерігала за Амелією, помічаючи її незвично жорсткий настрій.
Томас Грей — старий партнер компанії — сидів похмурий і роздратований через терміновий виклик.
А молодий акціонер Кевін Лоу взагалі не розумів, чому засідання скликали настільки раптово.
— Пані Амеліє, — першим не витримав Томас Грей, — може, нам пояснять причину цієї терміновості?
— Так, — одразу підтримав його Гарольд Мейсон із помітним невдоволенням. — Я відклав важливу зустріч заради цього зібрання.
Амелія навіть не подивилася на нього.
— Покличте Лукаса Ріда, — холодно наказала вона секретарці.
У кімнаті настала коротка тиша.
За кілька хвилин двері відчинилися, і до конференц-зали зайшов Лукас Рід. Спочатку він виглядав цілком спокійним, навіть намагався усміхнутися присутнім, але коли помітив серйозні обличчя та папки на столі, у його погляді майнула тривога.
Особливо після того, як він зустрівся очима з Амелією.
— Починаємо, — коротко сказала вона.
Наступні двадцять хвилин у залі звучав лише її холодний голос та сухі пояснення юридичного відділу. Амелія представила повний звіт розслідування: фінансові махінації, відмивання коштів, підробку документів, тиск на працівників компанії, незаконне приховування інформації та організацію закритих вечірок із використанням молодих артистів.
З кожною новою сторінкою атмосфера ставала дедалі важчою.
— Це наклеп! — різко підвівся Гарольд Мейсон. — Ви взагалі розумієте, кого звинувачуєте?!
— Це абсурд, — одразу заговорив Лукас Рід, хоча його голос уже звучав менш упевнено. — Я добропорядний громадянин і ніколи не порушував закон. Це чиїсь плітки та вигадки.
Амелія мовчки відкрила папку перед собою, а потім просто кинула на стіл цілу купу документів.
Фотографії, банківські перекази, медичні виписки, свідчення артистів, записи листувань. Кілька аркушів навіть розлетілися по столу.
У цей момент Лукас остаточно зблід, а Гарольд уперше за весь ранок по-справжньому занервував.
— Ви… ви не маєте права… — почав він.
Але договорити не встиг.
Двері конференц-зали різко відчинилися, і всередину зайшли правоохоронці разом із представниками фінансового відділу розслідувань.
— Гарольд Мейсон та Лукас Рід, ви затримані в межах кримінального провадження за підозрою у фінансовому шахрайстві, відмиванні коштів, примушванні до незаконної діяльності та приховуванні злочинів.
У залі запала шокована тиша.
Лукас спробував щось сказати, але слова буквально застрягли в горлі.
Гарольд різко підвівся зі стільця.
— Ви не можете так зі мною поводитися! Ви знаєте, хто я?!
— Саме тому ми тут, — сухо відповів один із правоохоронців.
Їх обох вивели з конференц-зали під напруженими поглядами присутніх.
Після цього рішення ради акціонерів були ухвалені майже одноголосно.
Лукаса Ріда негайно звільнили за порушення контракту та численні незаконні дії, а компанія офіційно подала на нього до суду.
Гарольда Мейсона усунули з ради акціонерів. Його інвестиційний контракт із компанією було законно розірвано через завдання репутаційної та фінансової шкоди LUMIÈRE Entertainment.
Крім того, через відкриття кримінального провадження правоохоронні органи заморозили його рахунки та активи до завершення суду.
А згідно з умовами договору, саме Мейсон тепер мав виплатити компанії величезну компенсацію за збитки.
Коли засідання нарешті завершилося, у конференц-залі ще кілька секунд стояла гнітюча тиша.
Амелія повільно підвелася зі свого місця.
— Негайно готуйте пресконференцію, — холодно наказала вона секретарці. — Ми маємо взяти ситуацію під контроль раніше, ніж почнуть падати акції компанії.
Тим часом, Роузі сиділа у великій світлій вітальні маєтку Джексонів, ліниво закинувши ногу на ногу. Понеділок для неї починався повільно — першу половину дня вона традиційно залишала вільною після насичених вихідних. За високими панорамними вікнами яскраво світило сонце, у будинку було тихо, лише десь у коридорах зрідка чулося приглушене пересування прислуги.
Відредаговано: 21.07.2026