Розділ 5. LUMIÈRE Entertainment

Клер приїхала разом з Амелією до компанії на розкішному білому Rolls-Royce. Автомобіль плавно зупинився біля головного входу, і вже за мить дверцята відчинилися, привертаючи до себе десятки поглядів.

«LUMIÈRE Entertainment»

Будівля компанії вражала ще здалеку.

Висока, сучасна, десятиповерхова споруда зі світлого скла та білого каменю виглядала дорого, але без показної химерності. Великі панорамні вікна відбивали сонячне світло, через що вся будівля ніби сяяла. Лаконічний дизайн, чисті лінії, дорогі матеріали — усе тут буквально кричало про статус і вплив.

Біля входу вже метушилися працівники, молоді трейні та менеджери, але варто було Амелії вийти з машини — навколо помітно стихло.

Вона, як завжди, виглядала бездоганно.

Дорогий дизайнерський костюм ідеально підкреслював її фігуру, не переходячи межу між елегантністю та надмірною розкішшю. На зап’ясті виблискував брендовий годинник, а стримані сережки з дорогоцінним камінням лише доповнювали образ. Її руде волосся м’якими хвилями спадало на плечі, а холодні блакитні очі дивилися впевнено й спокійно — погляд людини, яка давно звикла керувати величезною імперією.

Та справжнє здивування в людей викликало не це.

Коли з іншого боку машини вийшла Клер, декілька працівників буквально завмерли.

Вона була напрочуд схожою на Амелію.

Те саме руде волосся. Ті самі блакитні очі. Ті самі витончені риси обличчя, лише м’якші й молодші.

На Клер була стримана дизайнерська сукня у світлих тонах, без зайвої розкоші чи відвертості. Невелика брендова сумочка, акуратні прикраси та легкий макіяж лише підкреслювали її природну красу. Вона не виглядала як людина, яка намагалася когось вразити.

І саме тому виглядала ще дорожче.

Коли сестри стали поруч, люди мимоволі оберталися їм услід. Вони були схожі на двох богинь — прекрасних, впевнених і абсолютно недосяжних.

Навіть ті, хто поспішав у своїх справах, на мить втрачали концентрацію. Хтось тихо перешіптувався, хтось здивовано дивився вслід, дехто вже дістав телефон, щоб зробити декілька знімків, чи записати відео, в той час як молоді трейні ледь не забували привітатися з керівницею компанії.

— Вона така красива…

— Це нова акторка?..

— Ти що не впізнав її? Це ж та скандальна акторка Клер Еванс.

— Це вона? Що вона тут забула?

— Вони справді сестри?..

— Нереально схожі…

Тихі голоси розносилися коридорами, поки Амелія спокійно йшла вперед, ніби давно звикла до такої реакції. Клер ішла поруч трохи стриманіше, але навіть її спокійна постава й легка впевненість у рухах привертали увагу.

Усередині компанія вражала ще більше.

Просторі світлі холи, високі стелі та величезні панорамні вікна створювали відчуття свободи й легкості. Тут не було задушливої офісної атмосфери — навпаки, усе виглядало живим, сучасним і комфортним.

Одна частина будівлі була повністю відведена під офісні приміщення. Скляні переговорні кімнати, просторі кабінети менеджерів, зони для роботи творчих команд — усе було продумано до дрібниць.

Інша частина належала артистам.

Клер із захопленням помічала тренувальні зали з дзеркальними стінами, де айдоли та танцюристи відпрацьовували хореографії. В окремих кімнатах музиканти репетирували з гітарами, піаніно та іншими інструментами, а сучасні звукозаписувальні студії були обладнані настільки професійно, що більше нагадували студії світового рівня, ніж звичайну компанію.

Тут було навіть кілька зон відпочинку — із м’якими диванами, автоматами з напоями та невеликими бібліотеками. Велика їдальня більше скидалася на хороший ресторан: затишне освітлення, запах свіжої кави та випічки, спокійна музика на фоні.

Окремий поверх займав гуртожиток для молодих артистів і працівників компанії. Для багатьох це було справжнім порятунком — не кожен міг дозволити собі дороге житло в цьому районі міста.

Клер дивилася навколо з неприхованим захопленням, тут справді було продумано все. Не дивно, що за шанс потрапити сюди молоді артисти були готові майже душу продати.

У цьому місці відчувалася не лише величезна кількість грошей — тут відчувалася мрія. Мрія сотень людей, які приходили сюди в надії одного дня стати зірками.

Кабінет Амелії знаходився на самому верхньому поверсі. Просторий, світлий і неймовірно стильний, він поєднував у собі строгість та комфорт. Великі панорамні вікна відкривали вигляд на місто, а світлі меблі та мінімалістичний дизайн робили приміщення дорогим, але не холодним.

На полицях стояли нагороди компанії, кілька фотографій із відомими артистами та акуратно розставлені книги. Біля вікна розташовувалася невелика зона відпочинку з диваном та кавовим столиком.

Клер сиділа в м’якому кріслі, тримаючи в руках чашку ароматної кави з молоком. Теплий запах ванілі та кавових зерен поступово заспокоював.

Тим часом Амелія працювала.

Вона швидко переглядала документи, щось підписувала, відповідала на повідомлення на планшеті та паралельно обговорювала щось із секретарем. Її рухи були спокійними, точними та впевненими — без метушні чи зайвих емоцій.